Шкідливі пральні порошки: як убезпечити себе і дітей

Крім того, фосфатні домішки сприяють інтенсивнішому проникненню ПАР в людський організм через шкіру, більш активному руйнуванню клітинних мембран, створюють умови для посиленого знежирення шкірних покровів, різко знижують бар’єрну функцію шкіри. Про небезпеку пральних порошків читайте у статті «Ракурсу».

«Якщо у дитини на тілі з’являються подразнення, передовсім я раджу батькам змінити свій пральний порошок на господарське мило», — розповіла дерматолог однієї зі столичних клінік Валентина Степаненко.

Щоб уберегти себе та родину від небезпечних миючих засобів, експерти радять дотримуватись простих правил. Передовсім, варто звернути увагу на саме пакування. У якісного і нефальшованого порошку обов’язково мають бути вказані його основні хімічні компоненти. З цієї інформації можна дізнатись про наявність чи відсутність у пральному порошку фосфатів, ПАР, хлору, ензимів тощо. Якщо на пакуванні немає таких даних, це свідчить, що користуватись ним небезпечно.

Для прання слід обирати засоби, які мало піняться і де вміст ПАР мінімальний. Так, сучасні безфосфатні миючі засоби не дуже піняться.

Максимально скорочуйте час замочування та прання речей, розбавляйте воду для прання, уникайте контакту незахищених частин тіла з порошками. Споліскуйте речі від миючого засобу в проточній воді, використовуючи для цього лише гарячу воду 50–60 градусів. Адже у холодній воді фосфати та а-ПАР практично не виполіскуються.

Водночас експерти радять прати деякі речі якомога рідше, наприклад, не частіше 1–2 разів на місяць. Якщо ж треба щось попрати вручну, то це потрібно робити лише в рукавичках.

Під час машинного прання бажано відчиняти двері у ванну, а самому виходити в іншу кімнату, щоб у легені потрапляло якомога менше шкідливих речовин. Після прання варто ретельно вимити руки у великій кількості теплої води і провести вологе прибирання, провітрити помешкання.