Близько 90 відомих українців підготували відповідь на рішення Сейму по Волинській трагедії (ДОКУМЕНТ)

Про це йдеться в зверненні, яке, зокрема, підписали перший президент Леонід Кравчук, директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін, дисидент Левко Лук’яненко, письменники Дмитро Павличко, Іван Драч, Іван Дзюба, Василь Шкляр, брати Капранови, історики Юрій Шаповал, Володимир Сергійчук, Станіслав Кульчицький, дипломати Борис Тарасюк, Володимир Огризко та ряд інших відомих українців, пише Lb.ua.

Згідно з документом, 23 вересня пропонується оголосити днем пам’яті польських репресій проти автохтонного українського населення Галичини. У цей день в 1930 році Річ Посполита прийняла рішення про проведення пацифікації.

Днем пам’яті геноцидного винищення польським підпіллям автохтонного українського населення пропонується встановити 25 грудня. У цей день в 1942 році почалися масові вбивства українців, йдеться у зверненні.

Також, в документі зазначено, що 28 квітня має стати днем пам’яті українців, які стали жертвами насильницької депортації польською державою. У цей день в 1947 році почалася операція «Вісла».

Нагадаємо, 22 липня Сейм Польщі ухвалив резолюцію щодо Волинської трагедії, назвавши її «геноцидом польського народу», а також встановив 11 липня Національним днем пам’яті.

Також нагадаємо, цього року виповнюються 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів. Українські історики, зокрема, вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя до 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.

Окрім того, у 1944-1956 роках тисячі українців, що проживали на Холмщині, Підляшші та Лемківщині, були знищені в результаті нападів Армії Крайової, яка була сформована у січні 1944 року з польських партизанських загонів та колишньої польської поліції.