Вчені з’ясували, у чому полягає феномен нав’язливості пісень

Результати роботи опубліковані в журналі Psychology of Aesthetics, Creativity and the Arts, пише Naked science.

Явище вимушених музичних образів (INMI), при якому особа мимоволі згадує і повторює раніше почуту мелодію, може виникати через спонтанні асоціації або після шестиразового прослуховування мелодії. Цей ефект хоча б один раз спостерігався у 98% людей.

Для уточнення критеріїв, за якими одні композиції (частіше це пісні) стають нав’язливими, а інші ні, вчені з Лондонського університету, Тюбінгенського університету та інших установ провели дослідження тривалістю три роки. Участь в ньому взяли 3 тис. добровольців у віці від 12 до 81 року.

Дослідження охопило тільки популярні жанри: поп, рок, реп та інші, тоді як класична музика і дитячі пісні виключалися.

За підсумками опитування вчені виділили 3806 пісень, 1558 з яких зустрічалися в чартах. При цьому частота згадки залежала від рейтингу композиції: найчастіше (33 рази) респонденти називали пісню «Bad Romance» Леді Гаги, на другому місці була «Can not Get You Out of My Head» Кайлі Міноуг.

Подальший аналіз проводився за 82 параметрами, включаючи темп, модуляцію, пітч та інтервали між нотами. Згідно з результатами, найбільш значущими виявилися 12 параметрів, зокрема вищий в порівнянні з контрольними піснями темп (в середньому 124,1 bpm), більш виражені інтервали між нотами або, навпаки, велика кількість повторюваних нот. На думку авторів, такий профіль відповідає середньостатистичній пісні жанру поп в західній культурі.

«Наші результати демонструють, що нав’язливість тієї чи іншої музики можливо передбачити за її змістом. Це могло б допомогти початківцям або рекламодавцям, які відповідають за джингли, створити мелодії, що запам’ятовуються», — повідомила співавтор роботи Келлі Якубовські (Kelly Jakubowski).