У справі про суддівський імунітет щонайменше п’ятеро суддів мають конфлікт інтересів

Пленум Верховного суду вирішив звернутися до Конституційного суду з проханням розтлумачити термін «неправосудний». Судді переживають, що їм доведеться нести кримінальну відповідальність за свої рішення, які згодом були скасовані. Детально про цю справу пише оглядач Анатолій Новосельцев у своїй статті для «Ракурсу».

Автор пояснює: Ця проблема актуалізувалася нині тому, що в суд «пішли» справи стосовно суддів, які здійснювали «швидкий і не/праведний» суд щодо учасників протестних акцій восени 2013 року і взимку 2014-го. Тобто йдеться про «суддів Майдану». Тому ті, хто стоїть за цими суддями, запустили такий механізм виведення їх з-під кримінальної відповідальності, як рішення КС.

За однією з версій, у відповідному тлумаченні поняття «неправосудне рішення» через призму ст. 375 КК кровно зацікавлені і самі судді КС. Щонайменше ті з них, хто постановляв відомі рішення (зокрема щодо повернення Конституції в редакції 1996 року) в інтересах Януковича. Як відомо, Генпрокуратура в рамках «великої» справи стосовно Януковича розслідує факт сприяння узурпації ним влади з боку суддів КС. Кримінальне провадження за цим фактом розслідується за ст. 109 та 375 КК.

Таким чином, за словами автора, принаймні п’ятеро діючих суддів Конституційного суду, включно з його головою Юрієм Бауліним, мають у цій справі реальний (очевидний) конфлікт інтересів. Окрім глави КСУ це судді Сергій Вдовіченко, Михайло Гультай, Михайло Запорожець, Наталя Шаптала. В цьому разі їхній особистий інтерес входить у протиріччя з їхніми службовими повноваженнями, й вони мають заявити самовідвід у цій справі (ст. 1, 28 закону «Про запобігання корупції», ст. 19-1 закону «Про Конституційний суд України»).