«Доступні ліки»: МОЗ повторює помилки уряду Азарова

Збільшення кількості препаратів, що беруть участь у програмі «Доступні ліки», — однозначно успішний піар-хід. Тут і турбота про пацієнтів, і камуфлювання власних промахів. Щоправда, команда МОЗ замовчує, що йде второваною доріжкою «попередників». Про це у своїй статті для «Ракурсу» пише експерт Дмитро Подтуркін.

Він нагадує, що за часів прем’єрства Азарова було запущено пілотний проект реімбурсації гіпертензивних препаратів. Побачивши, що освоїти кошти не виходить, в середині року було ухвалено рішення збільшити перелік ліків, що компенсувалися, внісши комбіновані препарати. Тодішня команда МОЗ змогла освоїти лише 161 зі 190 млн грн. Судячи з усього, цього року ситуація повториться, вважає експерт. Запускаючи програму «Доступні ліки», в. о. міністра Уляна Супрун не спромоглася провести роботу над помилками попередників, і даремно: можна було не наступати на ті ж самі граблі.

І саме через те, що істотно підвищити ефективність реалізації програми найближчим часом практично неможливо, вони й використовують єдиний доступний для них спосіб збільшення обсягу освоєння коштів — екстенсивне розширення переліку препаратів, що відпускаються в рамках програми «Доступні ліки». Логіка проста: більше препаратів — більший обсяг використання коштів навіть без підвищення ефективності функціювання механізму реімбурсації.

«Складається враження, що це черговий піар-хід МОЗ, коли актори з останніх сил намагаються зробити хорошу міну при поганій грі, — пише автор. — Як дати зрозуміти українцям, що програма успішно реалізується? Показати, що фінансування бракує, що нібито вже всі кошти розписані відповідно до величезної потреби (до слова, потреба дійсно є, але для пацієнтів програма — теж нецікава, про це поговоримо трохи нижче). Звітувати про причини, з яких кошти залишилися неосвоєними, доведеться тільки наприкінці року — на той час уже багато зітреться з пам’яті, а ось сьогоднішня „перемога“ дозволить отримати миттєві популістські пільги».

За словами Подтуркіна, про багато проблем, які виникли зараз, після запуску програми «Доступні ліки», експерти активно говорили ще в момент її обговорення, вказуючи на те, що ідеологічно та організаційно вона практично повністю повторює реалізований ще у 2012–2013 роках пілотний проект з регулювання цін і реімбурсації препаратів для хворих на гіпертонію. Спроба запуску «попередниками» пілота з реімбурсації ще тоді показала всі основні недоліки та проблеми реалізації в наявних українських реаліях локального реімбурсаційного проекту на базі паперового рецептурного документообігу, без комплексного впровадження інформаційних технологій, електронного рецепта і з опорою на існуючу медичну мережу. На жаль, жодного уроку з того провального пілотного проекту Україна не винесла, а значить, потужний удар лобом об старі граблі був неминучий.