Європейці виявилися трохи більшими неандертальцями, ніж вчені вважали раніше

В одній з найвідоміших стоянок неандертальців у хорватській печері Віндія були виявлені кістки, що чудово збереглися. Такий зразок, датований віком 52 тис. років, дозволив виділити фрагменти ДНК і знайти нові «неандертальські запозичення» в ДНК європейських homo sapiens, пише «Популярная механика» з посиланням на Science.

Вчені виявили нові геномні варіанти, які homo sapiens могли запозичити у неандертальців (два види змішалися тільки після того, як людина розумна вийшла з Африки, тому у сучасних вихідців з цього континенту слідів неандертальської ДНК немає). Серед цих варіантів виявилися гени, активність яких пов’язують з ризиком розвитку шизофренії, артриту та інших хвороб. Також серед генів, які тепер можуть вважатися неандертальськими, названі гени, що беруть участь в контролі рівня холестерину у крові, що визначають апетит і характер накопичення жирових відкладень.

Окрім цього, на думку вчених, наш вид запозичив у неандертальців частину генів, які допомагали виживати і розмножуватися (створювали імунітет до інфекційних захворювань).

Раніше вчені з’ясували, що у європейських homo sapiens є «неандертальські» гени, які визначають колір шкіри і волосся, характер сну і схильність до розвитку наркотичної адикції.

Нагадаємо, аналіз генома південноафриканського хлопчика, який жив дві тисячі років тому, показав, що перші люди сучасного типу (Homo sapiens) з’явилися на Землі більше 300 тис. років тому. Нові знахідки змушують вчених переглядати історію нашого виду.

Також раніше повідомлялося, що генетики відновили частину ДНК найдавніших неандертальців Європи і виявили сліди ще однієї популяції древніх людей, родичів предків кроманьйонців, які потрапили до Європи як мінімум 219 тис. років тому. Вчені виявили у викопному стегні неандертальця, вік якого складає 219 тис. років, сліди мітохондріальної ДНК сучасної людини. Це означає, що наші предки вперше мігрували на територію сучасної Європи набагато раніше, ніж вважалося.