МОН: Венеційська комісія не підтримала претензії Угорщини до мовної статті українського закону про освіту

Висновок Венеційської комісії стосовно мовної статті закону «Про освіту» є збалансованим та конструктивним. Таку позицію щодо результатами фінального засідання Венеційської комісії сьогодні, 8 грудня 2017 року, озвучило Міністерство освіти і науки України, передає прес-служба відомства.

У МОК заявили про готовність сприяти деталізації ст. 7 у законі «Про загальну середню освіту», а також погодилися з рекомендацією про видовження перехідного терміну для імплементації.

«МОН вітає послідовну позицію комісії в питанні місця й ролі державної мови в освітньому процесі. Визначальна роль державної мови не може піддаватись сумнівам та повністю відповідає всім міжнародно-правовим інструментам міжнародних та регіональних організацій. Ми вдячні Венеціанській комісії за підтвердження цієї позиції», — йдеться у заяві.

Зазначається, що спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб.

«Основна ціль — забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами», — додали в міністерстві.

Крім того, у МОН подякували комісії за розуміння того, що питання змісту і обсягу прав відносяться виключно до компетенції Конституційного суду України.

«Низка питань застосування мов має вирішуватись спеціальними законами. А отже, звинувачення з боку Угорщини не підтримані», — сказано в документі.

Одна з важливих рекомендацій комісії — видовжити перехідний період для імплементації статті. Так, наразі закон «Про освіту» вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити в 2020 році.

«Міністерство освіти і науки України погоджується, що з педагогічної точки зору продовження перехідного періоду є обґрунтованим і повністю підтримає цю рекомендацію», — зазначили у відомстві.

У заяві також наголосили, що Україна готова й надалі співпрацювати з відповідними експертними органами Ради Європи задля розвитку законодавчої бази в сфері забезпечення прав національних меншин та закликає партнерів-сусідів до конструктивного діалогу.

Як відомо, 11 квітня 2017 року президент Угорщини Янош Адер підписав ухвалений у парламенті закон про вищу освіту. Документом вносилися правки, які дозволяють закрити заснований американським мільярдером Джорджем Соросом Центрально-європейський університет.

Проти закриття вузу на вулиці протестувати вийшли десятки тисяч активістів. Вони заявляють, що чинна угорська влада не зацікавлена в ліберальному ухилі освітньої діяльності університету.

Також нагадаємо, що 28 вересня набув чинності ухвалений українським парламентом закон «Про освіту». Кілька країн звинуватили Україну в тому, що законопроект нібито порушує права національних меншин. Найбільш жорстку позицію зайняла Угорщина, заявивши, що буде блокувати всі рішення Євросоюзу про зближення з Україною.

В Угорщині висловлюють невдоволення через український закон про освіту й погрожують переглядом Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак, в Естонії та Німеччини погрози у бік Києва не підтримують.

Також Угорщина пригрозила Україні економічними санкціями з боку ЄС. Міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що, якщо Україна не проведе необхідних заходів щодо закону про освіту, їй можуть загрожувати штрафні санкції ЄС у сфері торгівлі. Це пов’язано з умовами Угоди про асоціацію з ЄС, в порушенні яких Угорщина звинувачує Україну.

Під час зустрічі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і міністра людських ресурсів Угорщини Золтана Балога була досягнута домовленість про декілька напрямків співпраці. Україна домовилася з Угорщиною про початок консультацій щодо особливостей втілення в угорських школах Закарпаття положень нового українського закону про освіту.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що в питанні імплементації мовної статті закону «Про освіту» українська сторона не приймає ультиматумів та впевнена в тому, що Венеційська комісія підтвердить важливість знання української мови.