Новини
Ракурс
Щодо відновлення діяльності Верховного суду України. Фото: Pixabay

Щодо відновлення діяльності Верховного суду України

18 лютого 2020 року Конституційний суд України постановив рішення у справі за конституційним поданням Верховного суду України від 3 жовтня 2016 року щодо неконституційності окремих положень розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», яким визнав неконституційним положення п. 7 цього розділу про ліквідацію ВСУ.


.

У пункті 7 мотивувальної частини рішення наведено обґрунтування, що ВСУ не ліквідовувався, адже у Висновках щодо змін в Конституцію в частині правосуддя від 20 і 30 січня 2016 року про це не йшлося.

Після набрання чинності змінами до Конституції 30 вересня 2016 року ВСУ продовжував діяти як найвищий судовий орган (перейменований змінами до Конституції, а не фактично — до рішення КСУ).

15 грудня 2017 року його процесуальна діяльність зі здійснення правосуддя була у неконституційний і незаконний спосіб припинена процесуальним законом №2147, неконституційність якого за поданням 54 народних депутатів України КСУ розглядає з 10 квітня 2018 року.

У той самий час, 15 грудня 2017 року, у неконституційний і незаконний спосіб було започатковано діяльність «новоутвореного» Верховного суду, який не діє як Верховний суд, передбачений ст. 125 Конституції, оскільки замість нього діють чотири касаційні суди та Велика палата. Конституція не передбачає такої форми відправлення правосуддя Верховним судом, адже Верховна Рада, Кабінет міністрів приймають рішення від свого імені, а не від імені комітетів чи міністерств.

Колектив ВСУ з 2018 року постійно звертався до керівництва держави щодо припинення діяльності неконституційного «новоутвореного» ВС і виправлення законодавчих помилок. Нас влада не чула.

З липня 2017 року за умисне невиконання рішення КСУ та умисне недодержання висновків КСУ, якими, зокрема, є висновки КСУ щодо змін до Конституції в частині правосуддя, передбачено кримінальну відповідальність (ст. 382 КК України, невиконання судового рішення).

Про ці помилки ВСУ також інформував міжнародну спільноту, де зазначав, що українськими учасниками судової реформи 2016 року було грубо порушено норми Конституції України і «новоутворений» ВС є неконституційним органом.

Рішення КСУ у справі від 18 лютого 2020 року щодо неконституційності ліквідації ВСУ дало формальну підставу суддям ВСУ вимагати його негайного виконання Міністерством юстиції України та Державною казначейською службою України щодо фінансування. Несвоєчасне виконання формальних процедур виконавчою владою не є перешкодою для відновлення здійснення правосуддя найвищим судовим органом у системі судоустрою України — Верховним судом України у випадках звернення фізичних і юридичних осіб з касаційними скаргами. ВСУ не має права відмовитись від виконання своїх конституційних повноважень.

Особи, які будуть звертатися до ВСУ до офіційного його перейменування на Верховний суд, мають посилатися на Рішення КСУ у справі від 18 лютого 2020 року як підтвердження свого звернення до конституційного — найвищого судового органу, передбаченого ст. 125 Конституції.

До прийняття парламентом процедури розгляду справ ВС (перейменованим з ВСУ) у підставі для звернення необхідно обґрунтовувати, у чому полягає порушення верховенства права скаржника, оскільки ст. 129 Конституції передбачає, що «суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права», а не законом №2147. Після прийняття процедури парламентом подані касаційні скарги можуть бути уточнені.

Для якнайшвидшого відновлення діяльності найвищого конституційного судового органу — ВСУ (перейменованого змінами до Конституції на Верховний суд), утвореного народом як єдиним джерелом влади в Україні, згідно зі ст. 5 Конституції, кожен може відправити звернення до президента України як гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина з такою вимогою. 


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter