Настоящее лицо «покращення»

Комітет Верховної Ради з питань бюджету у своїй довідці та Рахункова палата України у «Висновках щодо виконання Державного бюджету України за 2012 рік», які має в розпорядженні «Ракурс», поділилися даними про стан української економіки зразка 2012 року.

Рахункова палата стверджує, що державний бюджет у 2012 році не виконаний як за доходами, так і за видатками. Доходи державного бюджету загалом становили 346 млрд 54 млн грн, тобто 90,3 % від запланованого. Видатки державного бюджету були здійснені у сумі 395 млрд 681,5 млн грн, тобто становили 92,7 % плану. Державний бюджет загалом недоотримав майже 37 млрд грн від запланованого показника.

При цьому дефіцит держбюджету становить 53,4 млрд грн за граничного обсягу у 38,8 млрд грн і за планового показника зі змінами — 42,9 млрд грн.

Державний бюджет фінансувався переважно за рахунок боргових джерел. Це призвело до збільшення державного боргу на 41,9 млрд грн — до 399,2 млрд грн, що, втім, менше від граничного обсягу, встановленого законом про державний бюджет на 2012 рік. Загалом державний і гарантований державою борг зріс на 42,4 млрд грн — до 515,5 млрд грн. 

Унаслідок розміщення облігацій внутрішньої державної позики («Ракурс» писав про них у жовтні — див. статтю «Державні валютні облігації. Від міняйли до кидали — один крок»), номінованих в іноземній валюті, частка державного і гарантованого державою боргу, номінованого в іноземній валюті, збільшилася до 64,3 %.

Чому держбюджет недоотримав запланованих доходів? Погано рахували, коли планували бюджет? Чи податківці раптом кинулися виконувати передвиборну програму Януковича, який зопалу пообіцяв малому бізнесу податкові канікули? Ні те, ні інше. Просто, коли писали бюджет-2012, запланували й оте горезвісне «покращення», тобто приріст реального валового внутрішнього продукту на рівні 3,9 %. З цього і виходили, плануючи, скільки грошей зберуть до загального та спеціального фондів держбюджету. Та не так сталося, як гадалося.

У 2012 році приріст реального ВВП становив лише 0,2 %, що й призвело до зменшення доходів бюджету. За експертною оцінкою Рахункової палати, принаймні частина недоотриманих коштів — 13,6 млрд грн — це результат недооцінки реальної ситуації та мрій про недосяжне для пересічного люду «покращення».

Слід зауважити, що у першому півріччі ВВП усе ж таки зростав (у першому кварталі — на 2,2 %, у другому — аж на 3 %), однак у третьому-четвертому кварталах — саме перед виборами у ВР та після них — почав стрімко падати?у третьому кварталі ВВП зменшився на 1,3 %, у четвертому падіння посилилося до 2,5 %). Те, що у результаті був досягнутий хоч і малесенький, але плюс, — це просто диво.

На думку Рахункової палати, таке мізерне зростання реального ВВП зумовлене скороченням ділової активності в галузях реального сектора економіки.

Зростання обсягів продукції відбулося лише у хімічній та нафтохімічній промисловості (на 7,1 %), зокрема, у хімічному виробництві, а також у видобутку паливно-енергетичних корисних копалин і у виробництві та розподілі електроенергії, газу та води.

Загалом же обсяг випуску промислової продукції знизився на 1,8 % унаслідок скорочення на 3,7 % обсягів продукції переробної промисловості. Найбільше впало виробництво продукції нафтопереробки — на 44,7 %, машинобудування — на 6 %, зокрема, зменшилися обсяги виробництва електричного, електронного та оптичного устаткування (на 11,6 %), машин та устаткування (9,9 %). Скоротився випуск будівельних матеріалів, зменшилися обсяги виробництва у легкій промисловості .

До такого спаду призвели як зовнішні, так і внутрішні чинники. Зокрема, на ключову галузь промисловості України — металургію (скорочення обсягів виробництва на 5,2 %) вплинуло не лише зниження світових цін на чорні метали, а й низький внутрішній попит через нерозвиненість внутрішнього ринку металопродукції та технологічне відставання вітчизняних заводів-виробників. У результаті виробництво сталі в Україні скоротилося на 6,9 % при збільшенні обсягу світового виробництва на 1,2 %.

Ще одним чинником гальмування промисловості стало зниження інвестиційної діяльності підприємств. Темпи зростання освоєних капітальних інвестицій уповільнилися з 18,9 % у 2011 році до 8,3 % — у 2012-му. У переробній промисловості освоєння капітальних інвестицій навіть скоротилося на 5,1 % при зростанні на 28,2 % у попередньому році.

Сільськогосподарське виробництво зменшилося на 4,5 %, що спричинено зниженням обсягів продукції рослинництва на 8,2 %. Так, валовий збір зернових культур у 2012-му порівняно з попереднім роком скоротився на 18,6 %, у тому числі пшениці — на 29,4 %. Цьому є логічне пояснення, адже через несприятливі погодні умови рік видався неврожайним.

Проте виробництво продуктів тваринництва зросло на 3,8 %. Загалом же сільське господарство, на думку як вітчизняних, так і зарубіжних експертів, є чи не єдиною по-справжньому перспективною та конкурентоспроможною експортоорієнтованою галуззю української економіки. Торік, попри неврожай, експорт агропродукції приніс Україні вдвічі більше коштів, ніж експорт металу. Саме ця галузь продовжує залучати іноземні інвестиції, яких, кажуть експерти, могло би бути більше, якби держава скасувала мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та зробила правила гри на ринку більш прозорими.

Зросли обсяги продукції у хімічній та нафтохімічній промисловості (на 7,1 %), зокрема, у хімічному виробництві (8,1 %), а також у видобутку паливно-енергетичних корисних копалин і у виробництві та розподілі електроенергії, газу та води.

Однак приріст реального ВВП відбувся не за їх рахунок, а завдяки зростанню обороту роздрібної торгівлі та обсягів наданих суб’єктами підприємницької діяльності послуг, насамперед у сферах охорони здоров’я, фінансової діяльності, операцій з нерухомим майном, оренди й інжинірингу.

Товарообіг роздрібної торгівлі збільшився на 15,9 %. У Рахунковій палаті вважають, що це відбулося за рахунок збільшення споживчого попиту, зумовленого зростанням реальних доходів населення. Але в мене особисто є побоювання, що насправді роздрібна торгівля «піднялася» через зростання цін. Звісно, не на всі товари, але ми це зростання все ж відчули на собі. Достатньо згадати, якою була вартість харчових продуктів два роки тому. На обсяг товарообігу, згідно з формулою його розрахунку, впливає як кількість проданих товарних одиниць, так і їх ціна. Тож казати про те, що споживати торік почали на 15,9 % більше, ніж попереднього року, певне, не дуже коректно. Радше на 15,9 % почали більше витрачати. До того ж слід зважати на падіння обсягів гуртової торгівлі.

При цьому частка продажу імпортованих споживчих товарів в обсязі роздрібного товарообігу торговельної мережі зросла з 36,5 % у січні—вересні 2011 року до 40,3 % — у відповідному періоді 2012-го.

У структурі обсягу реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) найбільша частка припадає на продукцію переробної промисловості — 67,5 % (або 753,1 млрд грн), в якій продукція металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів становить 18,8 %, харчові продукти, напої та тютюнові вироби — 16,4 %, продукція машинобудування — 12,6 %, хімічної та нафтохімічної промисловості — 7,4 %, виробництво коксу, продуктів нафтопереробки — 4,9 %.

У загальному обсязі реалізації частка продукції виробництва та розподілу електроенергії, газу та води становить 20,5 % (або 228,3 млрд грн), добувної промисловості — 12 % (134,4 млрд грн).

При цьому відбулося падіння цін на деякі види промислової продукції, зокрема, видобуті металеві руди подешевшали на 29,2 %. Загалом у добувній промисловості — зниження на 11,6%, у виробництві коксу — на 20,9 %, у цілому у переробній промисловості — на 0,2%.

Водночас зафіксовано подорожчання виробництва та розподілу електроенергії, газу та води на 9,1 %. Подорожчала і продукція переробної промисловості, зокрема така: інша неметалева мінеральна продукція — на 7,6 %, напої — на 6,4 %, продукція хімічного виробництва — на 5,2 %, хліб і хлібобулочні вироби — на 4 %, машини та устаткування — на 4 %, м’ясо та м’ясні продукти — на 3,4 %.

Бюджетний комітет ВР наголошує, що продукти харчування загалом подешевшали на 2,9 %. Вочевидь це стосується невеликої їх кількості. 

Скорочення обсягів виробництва в галузях реального сектора економіки призвело до істотного погіршення фінансових результатів суб’єктів господарювання, що негативно позначилося на надходженнях податку на прибуток підприємств, наголошує Рахункова палата. У січні—вересні прибутки, одержані рентабельними підприємствами, зменшилися на 33,1 млрд грн (або на 19,6 %) порівняно з відповідним періодом попереднього року. Водночас збитки збиткових підприємств зросли на 4,8 млрд грн (6,1%). Збитково працювали понад 39 % підприємств. 

В умовах скорочення ділової активності не тільки зросло безробіття, а й значною стала заборгованість з виплати заробітної плати зайнятим працівникам. Кількість зареєстрованих безробітних, за підрахунками Державної служби статистики, на кінець 2012 року становила 506,8 тис. осіб і за рік зросла на 5 %, зокрема, серед молоді віком до 35 років — на 7 %.

Заборгованість із виплати заробітної плати за 2012 рік зменшилася лише на 8,6 % і на кінець року становила 893,7 млн грн, половина з якої — перед працівниками економічно активних підприємств.

Водночас спостерігається й зростання заробітної плати працівників, яке навіть перевищило прогнозний показник. Середньомісячна номінальна заробітна плата за січень—грудень 2012 року становила 3026 грн, за прогнозом — 3016 грн. Проте цей загальноприйнятий в усьому світі макроекономічний показник, якщо вже чесно казати, взагалі ні про що не свідчить. Це, як то кажуть, середня температура по лікарні. Він застосовується лише для порівняльного аналізу рівнів життя у різних країнах. Або ж як чергова солодка казочка про те, що «жити стало краще, жити стало веселіше».