Новости
Ракурс

Как можно построить многоквартирный дом в кабинете нотариуса?

Це не науковий посібник  для Остапів Бендерів нашого часу,  а хронологія легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом.  Злочин, протидія якому є однією з умов прийняття України до Європейського Союзу.  Це історія про те, як кмітлива і творча столична нотаріус, не виходячи з кабінету,перетворила на багатоквартирний будинок звичайне чотириблочне індивідуальне домобудування. Ці дії впритул не помічають ні правоохоронні органи, ні Міністерство юстиції України, схоже, долучившись по мірі посадових можливостей  до захоплюючого творчого процесу.





«Ракурс» продовжує відстежувати цікаву справу, що нині перебуває в Окружному адміністративному суді Києва. Нагадаємо, що історія ця – про те, як у приватному секторі столиці було незаконно зведено багатоквартирний дім    У першому матеріалі ми досить детально виклали обставини справи, тож нагадаємо про них коротко.

Один забудовник середньої руки, маючи ділянку у приватному секторі Солом’янського району, заявив, що будуватиме там двоповерховий будинок на 4 квартири. Втім, коли будівництво почалося, несподівано виявилося, що на ділянці зростає дуже дивний триповерховий будинок на… 24 квартири, точніше,крихітні «відсіки». Тобто місто отримало ще одиннезаконний хостел.

Про те, яку небезпеку несуть такі самовільно збудовані «гуртожитки», ми писали, пообіцявши дослідити, як така історія взагалі могла статися. Це важливо ще і тому, що по ній можна відслідкувати, як легко шахраї можуть обійти закон за допомогою людей, які мають його захищати, і яким довгим буває потім шлях до відновлення справедливості.

Сьогодні ми розповімо про те, як легким дотиком пера незаконний хостел було легалізовано з допомогою… приватного нотаріуса.

Кабінетна «легалізація»

Отже, у забудовника не було проектної документації на будинок. Ба більше – щодо будівництва було відкрито 4 кримінальні провадження за шістьма статтями Кримінального кодексу. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) нині вимагає заборонити експлуатацію цього «вулика» на 24 квартири.

Здавалося би, висновок можна зробити однозначний: легалізувати будівлю неможливо. Але дивіться, що робить забудовник: рік тому, коли дім було зведено, він пішов до приватного нотаріуса, прихопивши з собою фальшиві висновки про технічну можливість поділити 4-блочний дім на 24 «квартири». А тоді… починає ці «квартири» продавати.

Взагалі є чіткі будівельні умови, за яких помешкання може бути визнано «квартирою», а багатоквартирний дім прийнято до експлуатації. Наприклад, у квартирі мають бути туалет, ванна кімната, кухня. Дім загалом повиненвідповідати жорстким нормам протипожежної безпеки, мати аварійні виходи. З цього випливає ще одна умова: аби будівля була прийнята до експлуатації, дозвіл має підписувати не один експерт, а ціла комісія, що складається з фахівців – архітекторів, будівельників, комунальників, пожежних інспекторів тощо.

Мабуть «зацікавити» одночасно усіх цих спеціалістів у тому, аби вони підписали фактично незаконний висновок про можливість експлуатації будинку, важко, тож забудовник, маючи на руках папірець, підписаний одним «експертом», вирушає до нотаріуса.І жіночка починає оформляти договори купівлі-продажу на ці маленькі нірки, що на папері гордо іменуються «квартирами». Таким чином ці 24 договори купівлі-продажу фактично мають надати законний статус будинку. Легким дотиком пера дім з 4-квартирного перетворюється на багатоквартирний.

Два шляхи і парасолька від Мінюста

Звісно, ніякий нотаріус не може замінити собою комісію, інспекцію КМДА та інші уповноважені органи. Чи знала про це нотаріус Ірина Гамаль, легалізуючи будинок для забудовника? Напевно, так. Знала вона і про те, що перевищила повноваження, які надає закон про нотаріат.

Що далі? А далі є два шляхи. Перший, довгий і виснажливий – судовий: 24 судові справи про визнання угод купівлі-продажу нікчемними і їхнє скасування. Не треба пояснювати, що справи ці можуть затягнутися на місяці або навіть на роки, і далеко не факт, що усі вони будуть доведені до кінця.

Але в ідеалі є і простий шлях: Міністерство юстиції може скасувати записи у реєстрах про ці угоди як такі, що були укладені незаконно. Відповідна скарга була подана до Мінюсту, в Офіс протидії рейдерству. Та попри те, що порушення закону були очевидними, скаргу за 3 місяці так і не розглянули, і міністерство оцінку діям нотаріуса не надало.

Ще одна цікава деталь: нотаріус, яка оформляла угоди купівлі-продажу, не новачок у своїй справі, вона давно працює у престижному центрі столиці, не так вже й далеко від Міністерства юстиції. Відгуки про неї різні. Один з клієнтів, наприклад, її дуже рекомендує. «Людина, яка знає усі правові тонкощі і явно розбирається у деталях, - пише клієнт. – Неодноразово звертала нашу увагу на деталі, які б мали колосальні наслідки для нас».

Але інший клієнт навпаки пише, що «вчитався у деталі паперів, які вона готова була підписати, а там усе мутно». Невірні дати, номери він називає подекуди «квитками на війну» (тобто на суд) і «банальним рейдерством, причому погано прихованим».

Але у цій справі нас цікавить не стільки професіоналізм нотаріуса (скоріш за все, насправді вона профі в тому сенсі, що добре знає,що робить і, судячи з повідомлень клієнтів на різних сайтах,це далеко не перший її досвід). Тут важлива сама схема незаконної «легалізації» будівництва. Але ще цікавіше – чому Міністерство юстиції, яке мало б захищати закон, працює як парасолька, що прикриває не просто

сумнівні, а відверто незаконні дії. Бо скидається на те, що  організувалася така собі тепла дружна компанія однодумців  із нотаріату, правоохоронних органів і Мін’юсту,  на який, як заявив днями міністр, чекають грандіозні скорочення.  Видно, надто велика «творча лабораторія» як для воєнного часу. 

І до цієї схеми, не дуже вишуканої, але надійно робочої, ми звернемося наступного разу.


Заметили ошибку?
Выделите и нажмите Ctrl / Cmd + Enter



.