ВСП: судья ВАКС Маслов нарушил фундаментальное право на защиту

Вища рада правосуддя констатувала наявність в діях судді ВАКС Віктора Маслова порушення фундаментального права на захист шляхом заборони підозрюваному спілкуватися «з усіма на світі», залишивши в силі накладене на нього Першою дисциплінарною палатою дисциплінарне стягнення. Таке рішення ВРП ухвалила 8 голосами проти 3 (якщо врахувати ще 4 голоси членів Першої дисциплінарної палати, які не брали участь у пленарному засіданні ВРП, то наявність порушення у діях судді Маслова визнало 12 із 15 членів ВРП).

Важливе і свого роду «прецедентне» рішення прийнято ВРП в результаті розгляду дисциплінарної скарги адвокатки Олени Ножовнік. Докладніше – в нашій статті «Справа судді ВАКС Маслова: Маніпуляції, переляк та потужний суддівський імунітет, що дав збій»

Дисциплінарна палата ВРП застосувала до судді Вищого антикорупційного суду Віктора Маслова дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Причина така: у своїй ухвалі від 11 липня 2024 року суддя не визначив осіб, з якими заборонено спілкуватися підозрюваному, а поширив цю заборону на необмежене коло осіб – «будь-яких осіб». Про цю ганебну практику докладно писав «Ракурс» Тобто йдеться про заборону на спілкування з необмеженим та конкретно невизначеним колом осіб. Адвокат у скарзі до ВРП зазначила, що за законом слідчий суддя має право обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою, але при цьому він зобов’язаний конкретно визначити таку особу. Законом не передбачено можливості заборони підозрюваному спілкуватися з будь-якими особами взагалі.

Цікаво, що такі рішення в цьому кримінальному провадженні суддя-«рецидивіст» ухвалював неодноразово. Більше того, навіть у випадках, коли про такий захід не клопотала прокуратура і просила покласти на підозрюваного інший обов’язок! Тобто суддя проявляв власну дивну і недоречну ініціативу. При цьому на засіданні ВРП суддя Маслов, як то кажуть, позичивши очі у Сірка, стверджував, що у своїй діяльності завжди виходив з предмету клопотання прокурора і ніколи не виходив за межі такого клопотання. Вочевидь суддя не розраховував, що адвокат привселюдно нагадає йому про покладення ним на підозрюваного такого обов’язку з власної ініціативи. 
 
«Суддя Маслов вийшов за межі клопотання прокурора. І його неодноразове твердження у процесі цього дисциплінарного провадження про те, що він як суддя зв’язаний клопотанням прокурора і ніколи не виходив за межі прокурорських клопотань – не відповідає дійсності», – пояснила Олена Ножовнік.

Судовим рішенням слідчого судді Маслова підозрюваному в цій справі Сергію Копистирі фактично було заборонено звертатися до Уповноваженого з прав людини та міжнародних установ, зокрема до ЄСПЛ, комунікувати з іншими державними органами, залучити до свого захисту нового захисника тощо.

ВРП дійшла висновку, що суддя Маслов допустив істотне порушення закону. Зокрема, ч. 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу – невиконання вимог закону в частині обов’язкового визначення осіб, з якими підозрюваний не має права спілкуватися, що вплинуло на реалізацію права підозрюваного на захист.

Адвокат Олена Ножовнік, зокрема, наголосила ще на одному принципово важливому моменті: на час прийняття суддею Масловим ухвали про заборону підозрюваному спілкуватися з усіма на світі досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні вже було завершене. Отже, було встановлено коло конкретних осіб, стосовно яких могла існувати процесуальна потреба в обмеженні спілкування з підозрюваним.

Вона також зазначила, що після передачі справи до суду для розгляду по суті головуюча у справі суддя ВАКС Віра Михайленко відразу «виправила» свого колегу та скасувала встановлену суддею Масловим заборону на спілкування з невизначеним колом осіб, зобов’язавши підозрюваного утримуватись від спілкування лише із свідками у цій справі.

Своє протиправне рішення суддя Маслов намагався виправдати резонсністю справи, зокрема, наголосивши, що заявником у цій справі був сам віце-прем’єр-міністр Олександр Кубраков. На що адвокат Олена Ножовнік зауважила, що не варто спекулювати прізвищами, оскільки саме суддя Маслов відмовив у задоволенні її клопотання допитати у судовому засіданні свідка Олександра Кубракова

«Свідок Кубраков жодного раз не був викликаний у судове засідання і не був допитаний. Тому відомості, що він надавав, показання, є відносними з урахуванням положень статті 23 КПК», – наголосила вона. Щодо застосованого до судді Маслова дисциплінарного стягнення у вигляді попередження адвокат Ножовнік зазначила: попередження є не адекватним стягненням характеру та наслідкам допущеного суддею Масловим порушення закону і прав людини. Але вибір виду стягнення – це прерогатива ВРП. 

ВРП зазначила у рішенні,  що встановлення підозрюваному заборони спілкуватися з «будь-якими», а не з визначеними судом особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, порушує приписи ст. 63 Конституції України, статей 18 та 42 КПК, оскільки по суті означає протиправну зміну права підозрюваного не говорити нічого з приводу підозри проти нього на обов’язок не говорити нікому нічого стосовно такої підозри.

Загалом рішення ВРП доволі цікаве і містить чимало корисних констатацій, які напевне мають бути занесені до нотатника кожного служителя Феміди.

«Вища рада правосуддя зауважує, що наведені суддею Масловим В.В. у скарзі доводи щодо неврахування Першою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в рішенні від 23 червня 2025 року № 1325/1дп/15-25 національних і міжнародних стандартів у галузі судочинства, які вимагають надати судді імунітет від будь-якої відповідальності за тлумачення та застосування закону, а також за ухвалене ним судове рішення, не ґрунтуються на чинному законодавстві України та міжнародно-правових актах. Конституція та закони України передбачають можливість притягнення судді до юридичної відповідальності за ухвалене ним судове рішення».

«Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Суддя підлягає кримінальній або дисциплінарній відповідальності за ухвалене ним судове рішення, якщо під час його ухвалення він вчинив злочин або дисциплінарний проступок.

Міжнародно-правові документи в галузі судочинства, встановлюючи імунітет судді за ухвалене ним судове рішення, також передбачають можливість притягнення його до юридичної відповідальності, якщо при ухваленні судового рішення суддею було допущено відповідні порушення».

«Суддя Маслов В.В., покладаючи на підозрюваного неконкретизований процесуальний обов’язок, вийшов за межі принципу свободи суддівського розсуду, оскільки приписи частини п’ятої статті 194 КПК України передбачають альтернативу лише щодо вибору обов’язку, який має бути покладено на підозрюваного, проте не передбачають альтернатив щодо його формулювання.

З огляду на зазначене безпідставним є твердження судді Маслова В.В. про ототожнення дисциплінарним органом ухваленого ним рішення з дисциплінарним проступком».

«Аналіз наведених положень вказує на помилковість тверджень судді Маслова В.В. щодо «наявності у судді імунітету від будь-якої відповідальності за тлумачення та застосування закону, а також за ухвалене ним рішення», оскільки всі вони містять винятки, за яких така відповідальність для судді настає (вчинення злочину або дисциплінарного проступку, злочинного наміру або грубої недбалості, у разі грубої недбалості чи умисного порушення закону)».

«Посилання на сталу судову практику не нівелює дотримання суддею принципів верховенства права та законності та не звільняє суддю від дисциплінарної відповідальності, якщо є відхід від норм, які є чіткими та очевидними».

І зрештою, про «сталу судову практику», на яку наполегливо посилався суддя Маслов, намагаючись довести, що не він один ухвалював рішення про тотальну заборону спілкування. Як з’ясувалося у процесі розгляду ВРП цієї дисциплінарної справи, така судова практика була започаткована саме суддями ВАКС, а потім вона поширилася і у низці загальних судів, які взяли за зразок рішення своїх колег із вищого суду.

Тепер, після рішення ВРП, ця практика, якої в силу своєї очевидної протиправності не повинно було бути в принципі, має повернутися у законне русло.