Как оформить наследство. Энциклопедия от нотариуса Виктории Деревянко

Отримання спадщини – справа клопітка. З чого почати? Куди саме і коли звертатися? Які документи готувати? Розібратися в усіх нюансах і тонкощах  буває непросто. На найпопулярніші запитання про спадкування відповідає Вікторія Дерев’янко – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, кандидат юридичних наук, професор, спеціаліст у сфері права понад 25 років.

Чи завжди процесс спадкування – непростий?

Якщо ви вмираєте, не владнавши свої майнові справи, вашими спадкоємцями стають адвокати 

Едгар Хау

Коли починається процес під назвою «прийняття спадщини», спадкоємці навіть не здогадуються, як може змінитися їхнє життя щонайменше в наступні 6 місяців.

В кожному окремому випадку ситуація є унікальною і вимагає індивідуального підходу. Якщо серед спадкоємців усе вирішується мирно, без чвар і претензій, а документи ще за життя спадкодавця приведені до ладу, проблем не виникає, або ж вони мінімальні і легко вирішуються.

Коли ж згоди між родичами немає, а справа ускладнюється незареєстрованими або неоформленими правами, документами, в яких є розбіжності, то без юриста не обійтися. Адже є безліч нюансів, що впливають на остаточний результат, у тому числі і на фінансові витрати.

Починається довгий тернистий шлях оббивання порогів організацій у пошуках потрібних довідок та приведення документів до ладу. 

Найвідважніші проходять квест до кінця, часто ціною втрати дорогоцінного часу, чималих ресурсів і психологічного здоров’я.

Найвразливіші – здаються і процес оформлення спадщини затягується на роки. Але ж і законодавство не стоїть на місці. З часом серед переліку документів з’являються нові вимоги, що вимагають нових і нових витрат.

Наймудріші вирішують пройти цей непростий шлях пліч-о-пліч з професіоналами, економлячи час, нерви і фінанси.

Скільки є часу, щоби прийняти спадщину   

За загальним правилом – не більше 6 місяців від дня смерті спадкодавця або визнання його померлим у судовому порядку. З 29 червня 2022 року майже протягом року діяв 10-місячний строк для прийняття спадщини. Але ця норма постанови не прижилась, адже суперечила закону. Тому з 19 червня 2023 року повернулися до шестимісячного терміну.

Рамки дуже жорсткі – достатньо запізнитися всього на добу і правові проблеми гарантовані. Утім, за певних обставин строк можуть продовжити.

Наприклад, якщо громадянин, який спочатку мав вступити у спадок за заповітом або за законом, не заявив про свої права у відведений період. В такому разі шанс отримати спадок з'явиться у наступних за черговістю родичів. На проходження процедури їм виділять додаткові 3 місяці.

Додатковий строк для прийняття спадщини можна отримати через суд, якщо спадкоємець доведе поважні причини такого пропуску. Варто звернути увагу на те, що спадкоємці, які на момент смерті спадкодавця були зареєстровані за однією адресою, вважаються такими, що вже прийняли спадщину. Вони можуть звертатися до нотаріуса після шести місяців для отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте не радила би затягувати з цим. Чим швидше ви звернетесь до нотаріуса, тим більше він зможе вам допомогти. Адже трапляються випадки, коли людина була виписана з квартири або фактично проживала без реєстрації.

Якщо всі можливі терміни минули, але ніхто з претендентів так і не з'явився, спадщину визнають «відумерлою» і передадуть в користь держави.

Як оформити спадщину спадкоємцю, який перебуває за кордоном

Чимало наших співвітчизників перебуває нині за кордоном. У межах терміну для прийняття спадщини людина може будь-яким зручним месенджером звернутися до мене. Я готую проєкти необхідних документів для подальшого оформлення їх за кордоном. За бажанням, проєкти можу підготувати одразу з перекладом на потрібну мову.

Що це за документи? Зазвичай – заява про прийняття спадщини. У разі, якщо спадкоємець не планує приїзд в Україну довший час, ще і довіреність на представника для оформлення в Україні всіх необхідних документів пов’язаних з отриманням свідоцтва про право на спадщину.

З цими проєктами документів спадкоємець звертається до:

а) Найближчої консульської установи України (у цьому разі потрібно обов’язково не забути засвідчити підпис спадкоємця на заяві про реєстрацію довіреності на території України);

або

б) Будь-якого нотаріуса за кордоном (можливо, знадобиться додаткова легалізація, залежно від країни). Переклади таких документів на українську мову можна зробити вже на території України.

Після цього будь-яким поштовим переказом надсилаєте нотаріусу цей пакет документів.

Для відкриття спадщини на першому етапі достатньо заяви про прийняття спадщини та належним чином завіреної копії свідоцтва про смерть.

В подальшому ми співпрацюємо зі спадкоємцем віддалено. Решта документів подаються, оформляються і підписуються за участю уповноваженого клієнтом представника в Україні.

З чого краще почати оформлення спадщини

Насамперед слід з'ясувати, чи залишила людина заповіт. Уточніть цю інформацію в інших родичів або в найближчій нотаріальній конторі: там організують пошуки і заповіту, і інформації, чи не заведена, часом, спадкова справа в іншого нотаріуса. В принципі, це все і робить нотаріус в рамках відкриття спадкової справи.

В разі, якщо виявиться інформація про заповіт, його дублікат можна буде отримати зазначеним у заповіті спадкоємцям. Для цього слід звернутись до нотаріальної контори, де було посвідчено заповіт, надати свідоцтво про смерть заповідача і документ, що підтверджує родинні відносини з ним. Якщо виявиться, що справа вже була відкрита в іншого нотаріуса, для подальшого оформлення документів потрібно буде звернутися саме до тієї  нотаріальної контори, де зберігається спадкова справа.

На першому прийомі достатньо написати заяву про прийняття спадщини, пред'явити свідоцтво про смерть спадкодавця, свій паспорт, заповіт або документи, що підтверджують спорідненість. Якщо нотаріус не підключений до Реєстру територіальних громад, доведеться отримати ще два документи. 

Це довідка про останнє місце проживання спадкодавця та довідка про осіб, які на час смерті проживали з ним за однією адресою.

Документи на спадкове майно можна принести пізніше. Але я раджу показати документи нотаріусу завчасно, не зволікаючи з цим. Часто буває так, що за життя спадкодавця вони не були оформлені належним чином, і тоді для встановлення права власності на майно, можливо, доведеться звертатись до суду. Може бути і таке, що предмет спадкування взагалі відсутній.  

Що робити, якщо немає можливості особисто з’явитись до нотаріуса?

Засвідчіть справжність підпису на заяві про прийняття спадщини і необхідні копії у своєму місті, потім надішліть їх потрібному нотаріусу рекомендованим листом. День відправлення вважатиметься днем прийняття спадщини. Наприклад, 30 серпня закінчується 6 місяців для прийняття спадщини, але 29 серпня ви відправляєте листа (про що свідчить відмітка поштового зв’язку). Ви вважаєтесь таким, що вчасно прийняли спадщину. Після цього спадкоємцю залишиться зібрати документи, яких бракує, сплатити нотаріальні послуги і після закінчення 6 місяців забрати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо на момент смерті заповідача склад його майна змінися

Згідно із законом, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на день смерті. Розпорядження заповідача відносно майна, яке вибуло з його права власності, не буде мати юридичної сили.

Тобто за життя заповідача заповіт не обмежує його прав як власника майна. Тому склавши заповіт, наприклад, відносно своєї квартири, заповідач вправі, не скасовуючи заповіту, розпоряджатись нею: продати, подарувати, обміняти, заставити і т.п. Тим більше, що право власності на його майно або частину майна може бути припинене через інші обставини.

Якщо в заповіті, окрім того майна, на яке було припинено права власності, вказано інше майно, він залишається чинним в цій частині.

Куди звертатися для оформлення спадкових справ

У межах терміну для прийняття спадщини ви можете звернутись до будь-якої нотаріальної контори на території України – як до державної, так і до приватної. Приватні нотаріуси наділені усіма тими ж повноваженнями, що й державні. Головне, щоб нотаріус був внесений до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна, та міг вчиняти відповідні нотаріальні та реєстраційні дії.

Слід виважено підійти до вибору нотаріуса, адже спадкова справа відкривається лише один раз і тільки в одного нотаріуса. В майбутньому змінити нотаріуса за бажанням спадкоємців можливості не буде. Лише у випадку припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або ліквідації державної нотаріальної контори спадкову справу буде передано до відповідного державного нотаріального архіву. Туди спадкоємці можуть звернутись для тимчасового витребування такої справи, щоб оформити свої спадкові права в іншого нотаріуса за їх вибором.

Хто такі спадкоємці до обов’язкової частини і чи можуть їх позбавити права на спадкування

Спадкоємці до обов’язкової частки – це вразлива категорія спадкоємців. Коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, є вичерпним.

Сюди входять малолітні діти спадкодавця (до 14 років), неповнолітні діти спадкодавця (14- 18 років), повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. До категорії непрацездатних належіть інваліди I, II чи III групи та особи, які досягли пенсійного віку за законом.

Важливо розуміти, що обов’язкова частка у спадщині в такої категорії осіб виникає лише при наявності заповіту. Вона визначається в розмірі половини від тієї частки, яка належала би кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту.

Наприклад, батько заповів квартиру повнолітньому сину, а в цього батька на день його смерті була донька від першого шлюбу – інвалід ІІ групи, інших спадкоємців немає. Ця донька матиме право на ¼ частку такої квартири. А сину видається свідоцтво на ¾ частки квартири за заповітом. Тобто при обчисленні розміру обов`язкової частки враховуються усі спадкоємці за законом.

Проте якщо такий спадкоємець відмовиться від отримання свідоцтва про право на належну йому обов’язкову частку, або не прийме спадкове майно у встановлений шестимісячний термін, то спадкоємець за заповітом спадкує заповідане майно у повному обсязі.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку. Проте законодавством передбачено, що суд може зменшити розмір такої частки з урахуванням відносин між таким спадкоємцем та спадкодавцем.

Також варто звернути увагу, що суд може усунути від права на спадкування будь-якого спадкоємця (як за законом, так і за заповітом), з підстав, визначених статтею 1224 Цивільного кодексу України. Зокрема, якщо такий спадкоємець умисно позбавив життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинив замах на їхнє життя, або умисно перешкоджав спадкодавцеві скласти заповіт, внести зміни або скасувати заповіт і цим сприяв виникненню права на спадкування тощо.

Чи припиняється нарахування відсотків на банківський вклад у разі смерті і як його отримати спадкоємцю

Ні, зобов’язання банку сплачувати відсотки за договором вкладу не припиняється зі смертю вкладника, оскільки воно не пов`язане з особою вкладника. До спадкоємця переходить право на вклад у банку та всі відсотки, нараховані до дня фактичного повернення коштів.

Для оформлення спадкових прав на грошові кошти слід звернутися до нотаріуса протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Нотаріус надішле необхідний запит до відповідної фінансової установи для отримання інформації про стан і суму всіх рахунків, відкритих на ім’я спадкодавця, наявність в користуванні індивідуальних сейфів та заповідальних розпоряджень. Після отримання відповіді нотаріус видасть вам свідоцтво про право на спадщину.

Кредит у спадок – чи потрібно його повертати

Потрібно. За законом разом із правами спадкоємцю передаються і обов’язки (борги) померлого.

Щоправда, відповідати за зобов'язаннями доведеться тільки в межах вартості отриманого майна. Інакше кажучи, якщо від батька вам дістався гараж вартістю 100000 грн і кредит в 500000 грн, повернути ви повинні лише частину суми, що дорівнює вартості гаража. Платити гроші зі своєї кишені ви не маєте.  Коли спадкоємців кілька, вони погашають заборгованість пропорційно до своїх часток.

Конфлікти на грунті спадкування. Як їх уникнути?

Я займаюсь спадщиною понад 14 років. За моїми спостереженнями, люди дуже рідко ділять майно померлого без суперечок, особливо якщо це нерухомість. Жадані квадратні метри часто-густо стають причиною жорстких сварок між спадкоємцями, надто  якщо претендентів кілька, а відносини між ними напружені.

Цивільний кодекс передбачає, що половина спільно нажитого майна буде виділена другому з подружжя, а решту в рівних частках розподілено між усіма спадкоємцями (подружжям, дітьми і батьками спадкодавця). При цьому вони отримають рівні частки в праві на кожну неподільну річ: наприклад, будинок, автомобіль, земельна ділянка.

Спільне розпорядження активами - це випробування для родини. Події можуть розвиватися двома шляхами.

Варіант 1.  Спадкоємці можуть обмінятися частками, щоб у кожного утворилися активи, якими він володіє одноосібно.

Варіант 2. Вони можуть навчитися користуватися і розпоряджатися спадщиною спільно.

І якщо нерухомість навряд чи сильно постраждає, поки нові співвласники намагаються знайти рішення, яке влаштовувало б усіх, то для бізнесу таке випробування може мати тяжкі наслідки. 

За відсутності в сім'ї відповідної культури і технології вирішення конфліктів може відбутися перенесення спору в юридичне поле.

Звісно, виникне питання: а як, власне, ділити спадщину? Адже власник майна має право розпоряджатися ним на свій розсуд. Щоби прийняти справедливе рішення, слід зрозуміти, який принцип розділу вважається справедливим у вашій родині.

Я завжди кажу, що нотаріус має бути «адвокатом з обох сторін». Адже в силу закону і професійної етики він вчиняє дії, дотримуючись інтересів усіх учасників. Медіація, психологічна та моральна підтримка – це те, що залишається «поза кадром». Але це дуже важлива, хоч і не проста, частина моєї роботи.  Моя задача – позасудове якісне врегулювання будь-яких спорів та конфліктів.

Тому, я завжди пропагандую підвищення юридичної культури серед населення.

Подбати про нащадків слід вчасно, ще за життя. Яким чином?

Варіанти можуть бути наступними:

Заповіт

Заповіт може оскаржуватися спадкоємцями, якщо вони вважають його умови несправедливими або невигідними для себе. Імовірність визнання заповіту недійсним істотно знижується, якщо справою займаються юрист і нотаріус, які спеціалізуються на спадковому праві.

Наприклад, якщо спадкодавець похилого віку або хворий на онкологічне захворювання, вони порадять йому попередньо пройти психіатричну експертизу і підписувати заповіт при свідках. Це зменшує ймовірність того, що незадоволений спадкоємець піде на судові витрати.

Істотно знизити ймовірність конфлікту можна, донісши до спадкоємців мотиви рішення глави сім'ї. Якщо мотиви зрозумілі, рішення видається більш справедливим.

Наприклад, тато залишив молодшому синові вудку і собаку, а старшому – квартиру і машину. Чому? Тому що молодшому він все життя допомагав, оплачував його іпотеку. А старшому – ні. Значить, молодший своє вжотримав. Якщо тато цього не роз'яснив, молодшому може здаватися, що з ним поступили не справедливо.

Договір дарування

Договір дарування, як і договір купівлі-продажу, спрямований на припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності в обдарованої особи. Різниця лише в тому, що договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій.

Проте дарування містить певні ризики для дарувальника. Після відчуження майна дарувальник втрачає всі права на нього, що може використовуватися обдаровуваним на шкоду дарувальнику. Класика жанру: була домовленість між сторонами у забезпеченні дарувальнику права довічного проживання в подарованому житлі, але після дарування цих домовленостей не дотримувалися, що призвело до затяжних конфліктів та судових спорів.

Спадковий договір

Відносно новий спосіб регулювання спадкових відносин. Дозволяє встановити умови і зобов'язання, які повинні бути дотримані сторонами за життя спадкодавця.

У разі укладення спадкового договору набувач стає власником майна після смерті відчужувача, а на майно накладається заборона відчуження. На відміну від договору дарування, набувач обмежений в діях, спрямованих на розпорядження таким майном на весь час дії договору, тобто за життя відчужувача.

Водночас укладаючи спадковий договір, фізична особа навпаки, отримує можливість забезпечити собі довічний догляд, оскільки в договорі передбачаються конкретні види грошового і матеріального забезпечення, терміни його надання.

Є ще один варіант (який на практиці викликає дуже багато спорів) – договір довічного утримання. Якщо за спадковим договором право власності переходить після смерті відчужувача, то за договором довічного утримання право власності переходить одразу  –  з моменту укладення договору.

Багатьом людям похилого віку буває спокійніше залишатися власником до смерті. Тож спадковий договір – це чудовий варіант передачі у спадщину свого майна ще за життя, але з мінімальними ризиками для відчужувача.

Звертайтесь до нашої нотаріальної контори. Ми детально вивчимо документи і завжди підберемо найбільш вигідний для вас варіант. 

Телеграм-канал  https://телеграм.онлайн/#@notariusKyivDerevyanko

Instagram             notarius_kyiv