Охота на «сушки» — россияне меньше летают вблизи линии фронта

Після останнього «сушкопаду» росіяни знизили активність літаків у небі над Україною.

Увечері 2 березня після повідомлень про збиття чергового російського винищувача-бомбардувальника Су-34 (зранку) і згодом збиття ще одного Су-34, у Telegram-каналі командувача Повітряних сил Петра Олещука з’явилися скріни із повідомленням, що над окупованою територією України немає авіації противника (є лише активна робота розвідувальних безпілотників).

3 березня у коментарі «Українській правді» Юрій Ігнат підтвердив, що окупанти вочевидь знизили використання літаків на різних напрямках.

Можна також згадати, що вже тиждень (з часу останнього збиття 23 лютого) поблизу кордонів України не з’являється російський літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50.

Засоби протидії, надані Україні західними партнерами, демонструють свою ефективність. Про це свідчить кількість збитих літаків ворога за лютий. Актуальне завдання нині — убезпечити прифронтові території від використання противником керованих авіаційних бомб, — додав Ігнат

2 березня він розповів у телемарафоні «Єдині новини», що «знищуються ворожі літаки як на південному, так і на східному напрямках».

Є в нас засоби, які працюють щодня, — сказав Ігнат. — Окупанти вже розуміють, що на тому, чи іншому напрямку їх може очікувати сюрприз. Робота ведеться майже щодня. Ви бачили амплітуду. Працюють наші системи й ворог вже не почувається настільки вільно, як це було раніше.

Крім того, російські А-50 вже шостий день не з’являються над Азовським морем.

Су-34 та Су-35 вже не можуть вільно себе почувати. Керована авіабомба має обмежений радіус дії. Для того, щоб діставати далі — треба підлітати ближче. Підлітати ближче — це може бути кінець. Льотчики, їх командування це прекрасно розуміють й діють обережніше. Це дає можливість нашим військам перевести подих, — сказав Ігнат.

Він додав, що окупанти не знають, як далі використовувати літаки, коли вони можуть піти «вслід за руським кораблем.

За словами речника Повітряних сил, додаткових інструментів, які отримали наші воїни, недостатньо, щоб закрити величезну лінію фронту. Водночас їх достатньо, аби підстерігати ворога там, де він того не очікує, чи очікує й нахабніє.