COVID-19 и грипп по-разному влияют на мозг — ученые

Навіть легкий випадок COVID-19 або грипу може вплинути на організм ще довго після того, як лихоманка та кашель зникнуть — ось чому деяким людям важко відчути повне одужання через тижні чи місяці.

Водночас у впливові обох вірусів на людський мозок є суттєві відмінності. Це встановило дослідження учених з Університету Тулейна (США), повідомляє прес-служба вишу.

Учені виявили, що хоча обидва віруси можуть залишити тривале пошкодження легенів, лише інфекція SARS-CoV-2 спричинила постійне запалення мозку та пошкодження дрібних кровоносних судин, навіть після того, як вірус більше не було виявлено.

Це пояснює, чому тривалий COVID часто включає неврологічні симптоми, такі як «затуманення» мозку, втома та зміни настрою, тоді як грип частіше асоціюється з респіраторними ускладненнями.

Грип та COVID-19 вражають велику кількість населення по всьому світу і завдають значної шкоди здоров’ю людей, проте механізми їхнього довгострокового впливу досі залишаються недостатньо вивченими, — наголошують учені.

Щоб відокремити ефекти, спільні для важких респіраторних інфекцій, від тих, що є унікальними для COVID-19, дослідники використовували мишей для вивчення тканин легенів і мозку після зникнення інфекції.

В легенях обидва віруси залишили подібну картину:

• імунні клітини не змогли повністю втримати рубежі, що призвело до збільшення накопичення колагену — білка, пов’язаного з рубцюванням;
• ці зміни можуть призвести до жорсткості легеневої тканини та ускладнення дихання — це можливе біологічне пояснення того, чому деякі люди скаржаться на тривалу задишку після респіраторних інфекцій.

Але коли дослідники придивилися уважніше, вони виявили ключову відмінність:

• після грипу легені, здавалося, переходили в режим відновлення, направляючи спеціалізовані клітини в пошкоджені ділянки, щоб допомогти відновити слизову оболонку дихальних шляхів;
• ця реакція відновлення здебільшого була відсутня після зараження COVID-19, що свідчить про те, що вірус може перешкоджати природному процесу загоєння легенів.

Проте найбільш разючі відмінності були виявлені в мозку:

• хоча жоден з вірусів не був виявлений у тканинах мозку, миші, які перехворіли на COVID-19, через кілька тижнів демонстрували ознаки стійкого запалення мозку, а також невеликі ділянки крововиливів;
• аналіз експресії генів у випадку COVID-19 виявив постійні запальні сигнали та порушення шляхів, що беруть участь у регуляції серотоніну та дофаміну — систем, тісно пов’язаних з настроєм, когнітивними функціями та рівнем енергії. Ці стійкі зміни були в основному відсутні у тварин, інфікованих грипом.

При обох інфекціях ми спостерігали тривале пошкодження легенів, — резюмують дослідники. — Але довгострокові ефекти в мозку були унікальними для SARS-CoV-2. Ця відмінність має вирішальне значення для розуміння тривалого COVID.