Новини
Ракурс

Як СБУ правду шукала

29 березня 2016 року Київський апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою залишив у силі рішення місцевого суду, прийняте на користь Служби безпеки України в її позові до Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми «Укрінмаш», яка є дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт», яка у свою чергу є учасником Державного концерну «Укроборонпром». Справа, за великим рахунком, копійчана, але вона яскраво продемонструвала не лише низьку якість менеджерів, залучених до управління державними підприємствами, а й надзвичайну слабкість СБУ. Бо якщо в умовах війни спецслужба держави змушена шукати управу на державне спецпідприємство в господарському суді, то від неї годі чекати віртуозних чи принаймні успішних контррозвідувальних операцій. Та й взагалі, ця історія справила враження, що обома структурами заправляють персони, які в першу чергу дбають про повноту відкатів для тих фінансово-промислових груп, котрі заповнили ними свої кадрові квоти в державних підприємствах, організаціях і установах.

Loading...

Все почалося з того, що 17 жовтня 2014 року СБУ та фірма «Укрінмаш» уклали договір про поставку останньою 313 приладів нічного бачення на загальну суму 17,7 млн грн. Того ж дня постачальник, як уповноважений державою монопольний посередник у справах, що стосуються експорту чи імпорту товарів військового або подвійного призначення, уклав договір з корпорацією «Американ технолоджис нетворк» (США) про закупівлю 313 приладів по 3900 дол. кожний. При тодішньому курсу гривні до долара 12,95 легко порахувати, що «Укрінмаш» мав отримати від СБУ 1 млн 369 тис. дол., заплатити американцям 1 млн 221 тис. у тій же валюті та залишити собі за «труди» 148 тис. дол.

Попервах усе йшло добре: два тижня менеджери «обмивали» контракт, а 4 листопада 2014 року «Укрінмаш» нарешті прислав СБУ рахунок-фактуру на 17,7 млн грн, які фінансовий підрозділ спецслужби перерахував постачальнику через два дні, тобто 6 листопада того ж року. Далі ці гроші мали потрапити до Державного експортно-імпортного банку України, де, обернувшись на долари США (за офіційним курсом НБУ), лягти на рахунок американської корпорації.

Але протягом цих двох днів сталася невеличка халепа: курс долара зріс на 19% — із 12,95 до 15,41 грн, тож фірма «Укрінмаш», яка сподівалася заробити на цій оборудці майже 150 тис. дол., щоб виконати умови договору, навпаки, мала докласти ще 70 тис. дол. своїх грошей. Її менеджерам такий поворот виявився не до вподоби, а тому вони в той же день, 6 листопада 2014 року (цього разу дуже оперативно), виставили СБУ новий рахунок-фактуру — вже на 18,8 млн грн. Якщо взяти калькулятор і порахувати, то легко буде зрозуміти, що фірма «Укрінмаш», уже не претендуючи ні на який жирний навар, сподівалася хоча би спрацювати в нуль за формулою «за що купив — за те продав». А тому й збільшила ціну контракту лише на 1,1 млн грн, тобто на ті самі 70 тис. дол. Проте керівництво СБУ категорично відмовилося вносити зміни до договору, що, безперечно, робить йому честь. Але при цьому воно не змогло переконати державних бізнесменів трішечки пожертвувати своїми статками у важкий для країни час, що свідчить про його надзвичайно низький авторитет серед менеджменту «Укрспецекспорту».

Останній спробував знайти такого собі «третейського суддю» в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, куди звернувся за консультацією з приводу того, чи повинен покупець коригувати умови договору, якщо неочікувано зріс курс долара. Але воно у відповідь надіслало дуже плутане роз’яснення від 17 березня 2015 року, смисл якого полягав у наступному: у зв’язку з тим, що предметом договору є товар, закупівля якого становить державну таємницю, сторони для внесення змін до умов зазначеного договору повинні керуватися нормами цивільного та господарського законодавства. Іншими словами, підлеглі Айвараса Абромавічуса замість того, щоб вирішити спір в обстановці кабінетної тиші, рекомендували винести його на розгляд у зал судових засідань. З їхньої точки зору, напевне, таким чином було більше шансів приховати від шпигунів закупівлю приладів нічного бачення.

Нічого не добившись у Міністерстві економіки, фірма «Укрінмаш» у травні 2015 року звернулася до Господарського суду Києва з позовом, у якому просила зобов’язати СБУ змінити умови договору про поставку приладів. Тобто доплатити 1 млн грн з невеличким хвостиком. Певна логіка в цьому була, оскільки Цивільний кодекс України, зокрема його ст. 652, дозволяє суду приймати таке рішення на вимогу заінтересованої сторони, якщо сторони самі не змогли домовитися між собою про коригування договору у зв’язку з істотною зміною обставин. Тож суду лишалося визначити, чи було коливання валютного курсу настільки суттєвою обставиною, щоб стати підставою для примусової зміни договору. Але суд вирішив, що в даному випадку й думати нічого, оскільки, відповідно до ст. 632 ЦКУ, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Вона може бути відкоректована після його підписання, але до моменту виконання. А оскільки СБУ вже перерахувала фірмі «Укрінмаш» гроші в сумі 17,7 млн грн, то ні про яке коригування умов договору мови бути не може.

Крім того, суд зазначив, що позивач, укладаючи договір з іноземною фірмою в доларах, був обізнаний про те, що курс гривні може коливатися, а тому повинен був передбачити і врахувати підвищення валютного ризику. А відтак Господарський суд Києва 2 липня 2015 року ухвалив рішення відмовити в задоволенні вимог позивача, і Київський апеляційний господарський суд своєю постановою від 6 жовтня 2015 року залишив це рішення без змін.

Спіймавши облизня в суді, фірма «Укрінмаш» вирішила добитися свого як не миттям, так катанням: не вдалося збільшити ціну контракту, так вона зменшила його обсяг і, самовільно порушивши умови договору, недопоставила СБУ 20 приладів. Тепер прийшла черга останній звертатися в суд, оскільки інших, тобто непублічних, але дієвих засобів впливу на примхливих менеджерів оперуповноважені спецслужби знайти не змогли. Її позовні вимоги, подані до Господарського суду Києва, складалися з двох пунктів: перший — зобов’язати фірму «Укрінмаш» виконати умови договору і допоставити 20 приладів, другий — стягнути з неї штрафні санкції за неустойку в сумі 286 тис. грн.

Відповідач заперечував проти задоволення цього позову, вказуючи на те, що виконав свої зобов’язання у межах здійсненого позивачем реального фінансування: СБУ, мовляв, перерахувала йому 17,7 млн грн, він на ці гроші через «Укрексімбанк» придбав у американської фірми 293 прилади. Тож які тепер до нього можуть бути претензії? А те, що курс долара виріс на 19% — це не його вина, і він зробив усе, що міг. Однак суд на підставі доказів, досліджених в попередньому рішенні суду, і керуючись принципом «узявся за гуж — не кажи, що не дуж», ухвалив своїм рішенням від 3 лютого 2016 року задовольнити позовні вимоги СБУ в повному обсязі. А вже Київський апеляційний господарський суд своєю постановою від 29 березня 2016 року ввів рішення в дію, залишивши його без змін.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter