Як суддя із заплямованою репутацією виправдала корумпованого прокурора

1 березня 2017 року Кіровський районний суд Дніпра виніс виправдувальний вирок колишньому старшому прокурору прокуратури сусіднього Красногвардійського району, якого два роки тому спіймали на одержанні хабара. Цей ще відносно молодий хлопець лише у вересні 2013-го був призначений стажистом, а в серпні 2014-го — вже на атестовану посаду, у зв’язку з чим склав присягу.

Каша заварилася влітку того ж року, коли внаслідок звірки даних між Державною інспекцією з питань праці та Дніпропетровським обласним відділенням Фонду захисту інвалідів було встановлено, що таке собі ТОВ «Аверс-К» у своєму звіті за минулий рік занизило середньооблікову кількість штатних працівників, унаслідок чого ухилилося від сплати до держбюджету 18 тис. грн. Інформація про це надійшла до Красногвардійського райвідділу міліції, співробітники якого відкрили кримінальне провадження за ст. 366 ККУ (службове підроблення) й поклали його на далеку полицю, де протягом півроку на ньому й кіт не валявся.

Активні дії почалися лише після новорічних свят: оперуповноважений сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю райвідділу з’явився на фірму, але, не заставши директора, розповів тамтешньому юристу, що тепер на них чекають величезні неприємності, пов’язані з кримінальним переслідуванням, після чого попросив передати шефу запрошення з’явитися в його кабінет. Дізнавшись про це, директор дуже здивувався, оскільки для його підприємства, що займалося масштабною торгівлею канцелярськими товарами, 18 тис. грн була надто незначною сумою, щоб заради неї свідомо йти на злочин — швидше за, все мала місце технічна бухгалтерська помилка. Він пішов у райвідділ, але, припускаючи, що там із нього вимагатимуть хабар, увімкнув диктофон на своєму мобільному телефоні.

Так воно й вийшло, тільки хабар вимагав не один опер, а в компанії із заступником начальника сектору ДСБЕЗ і старшим прокурором прокуратури Красногвардійського району, які запропонували йому такий варіант: він їм дає «на лапу» 15 тис. грн, після чого головний бухгалтер ТОВ, яка складала звіт, отримує за службове підроблення дрібний штраф, зате сам директор звільняється від будь-якої кримінальної відповідальності.

Зробивши вигляд, ніби згоден, бізнесмен звернувся до СБУ, а після прослуховування зроблених ними записів прокуратурою Дніпропетровської області було відкрите кримінальне провадження за ст. 368 ККУ і одержаний дозвіл слідчого судді на проведення негласних слідчих розшукових дій. Після цього директор провів ще кілька телефонних переговорів, у ході яких трійця визначилася, що гроші отримуватиме прокурор. 30 січня 2015 року хабарник, сівши в салон директорського автомобіля, одержав від нього 5 тис. грн і 500 дол. Одразу ж після цього його затримали, але він устигнув перед проведенням особистого огляду скинути гроші на підлогу перед пасажирським сидінням.

З тексту вироку можна зробити висновок, що, приступаючи до проведення операції з викриття недолугого колеги, співробітники обласної прокуратури від самого початку не мали прицілу на обвинувальний вирок. Про це можна судити з того, що надані бізнесменом купюри не були оброблені спеціальною хімічною речовиною, а після затримання зловмисника в нього не були взяті змиви з рук, аналіз яких міг показати, брав той гроші в руки чи не брав. А відтак обвинувачуваний міг стверджувати, що їх йому підкинули, що він надалі й зробив.

Вже після проведення операції прокурорське слідство швиденько локалізувало скандал: зловмиснику було обрано запобіжний захід у виді застави й невдовзі його було звільнено з органів прокуратури за власним бажанням. Стосовно співробітників ДСБЕЗ, які були його спільниками, кримінальне провадження було закрите через те, що слідчий прокуратури не здобув об’єктивних даних про те, що в їхніх діях наявний будь-який склад злочину.

Інший момент, який свідчить про слідчий саботаж, пов’язаний із записами розмов, зробленими бізнесменом на свій мобільний телефон ще до того, як суд ухвалив санкцію на проведення аудіовідеоконтролю. Рішенням Конституційного суду України від 20 жовтня 2011 року дане розлоге, хоча й доволі туманне тлумачення про можливість визнання таких записів належним чи неналежним доказом. Якщо, мовляв, це була ситуативна реакція людини на загрозу її законним правам та інтересам, тоді це належний доказ. А якщо це були ініціативні дії, спрямовані на викриття злочинця, тоді неналежний. Грань між ними досить розмита, й судова практика свідчить, що все залежить від бажання прокурора переконати суддю в тому, що заявник діяв саме ситуативно, а не навпаки.

В нашому ж випадку сторона обвинувачення такого бажання не проявила, й суд визнав неналежним доказом записи найбільш змістовних розмов бізнесмена з прокурором і двома «бехами» і відмовився досліджувати їх. Решту розмов, записи яких були санкціоновані слідчим суддею, суддя Наталія Овчаренко дослідила, але написала, що результати дослідження не дають можливості зробити однозначний висновок про те, що в них ідеться про одержання хабара взамін на звільнення від кримінальної відповідальності. Все це разом узяте й дало їй підстави виправдати хабарника, який, на її думку, грошей не вимагав і не брав.

Для порівняння нагадаємо про вирок двом краматорським прокурорам — Андрію Сухініну і Роману Гапєєву, засудженим у грудні 2016 року до восьми років позбавлення волі також за одержання хабара. Тоді оперативними органами взагалі не було задокументовано жодного факту одержання ними грошей. Стенограми аудіозаписів їхніх перемовин також не містили інформації про те, що вони отримували чи збираються отримати неправомірну вигоду, однак розмови цих двох чоловіків про те, що у зв’язку із призначенням нового прокурора Донецької області їм треба думати про свою подальшу кар’єру, суд визнав переконливим доказом того, що вони беруть хабарі. Таким чином, можна зробити висновок, що у випадку з краматорськими прокурорами суддя отримав установку на ухвалення суворого обвинувального вироку, а у випадку з красногвардійським прокурором суддя такої установки не отримала.

У зв’язку з цим неможливо оминути питання «А судді хто?». Річ у тім, що суддя Кіровського районного суду Наталія Григорівна Овчаренко ще у 2011 році була замічена в ухваленні незаконних рішень, що сприяли махінаціям із нерухомістю. За це ще минулим складом Вищої ради юстиції було ініційовано її звільнення з посади судді за порушення присяги. Але у зв’язку з об’єктивними причинами Верховна Рада України змогла взятися за її питання лише 29 вересня 2016 року. Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич палко переконував колег не звільняти її, і зрештою проект парламентської постанови підтримали тільки 160 народних депутатів. Спікер Андрій Парубій не став її переголосовувати, хоча, коли в той день розглядалися питання про звільнення інших суддів, він іноді ставив їх на повторне голосування 15 разів.