Український інвестор, якому належить майно в Криму, може подавати позов проти РФ — експерт з міжнародного арбітражу

Київ відвідали провідні європейські експерти в галузі міжнародного інвестиційного арбітражу.

Луїс Гонзалес Гарсія (член Matrix Chambers,  Велика Британія):

— 2014-го року було чимало дискусій і запитань без відповідей щодо дій Росії в Криму. Чи має арбітражний суд юрисдикцію розглядати заяви українців проти Росії? Чи можна забезпечити відповідальність Росії за дії в Криму? Адже якщо ми говоримо про підзвітність, тут головне — юрисдикція.

Деякі українці подали позови в межах інвестиційної угоди. Маємо деякі рішення міжнародного арбітражу в цих спорах. Було прийнято два рішення (одне з них у справі аеропорту Більбек). Суди ухвалили рішення, що вони мають юрисдикцію в цих справах, принаймні, над певними аспектами тих позовів. І це є великим досягненням, якщо говорити про захист майнових прав за міжнародним правом.

Цікавий аспект багатьох дискусій і одне з найголовніших питань, з якими стикнулися арбітражні суди, — чи вся концепція юрисдикції на певній території застосовна до двосторонніх інвестиційних угод. Тут у нас є два рішення, які засвідчують, що принципова позиція судів така: український інвестор, фізична чи юридична особа, якій належить певне майно в Криму після окупації Росією, може подавати позов проти РФ щодо незаконного поводження з інвестиціями. І ми також говоримо про вплив цих та інших рішень на подальший розвиток міжнародного права і міжнародних інвестиційних угод.

Які б рішення в подальшому не приймали арбітражні суди щодо того, чи робили українці інвестиції в Росію або в українську територію, яка перебуває під окупацією РФ, це підпадає під юрисдикцію двосторонніх інвестиційних угод. І це фундаментальне питання міжнародного права, яке потенційно забезпечить подальший розвиток самої концепції захисту майнових прав у міжнародному праві.

Отже, рішення можуть бути прийняті, а як щодо виконання їх Російською Федерацією? Адже ми знаємо, що Росія не бере участі в цих справах, тобто як же ми можемо виконати їх?

Тут не слід недооцінювати того факту, що рішення проти держави насправді має великий вплив. Ми знаємо, як реагують уряди, коли приймається рішення проти держави. Тому помиляються ті, хто вважає, що арбітражні рішення державу не обходять, вона все одно не збирається виконувати їх. Я не погоджусь із такою точкою зору. Бо завжди є сила. Коли йдеться про міжнародне рішення проти держави, то якщо вона не виконує його, це є порушенням міжнародного права, що завжди має наслідки. І мені не відомі випадки, коли держава не виконувала б таких рішень. Можливо, його не виконали зараз, але надалі воно все одно буде виконане. Приміром, в Аргентині нам для цього потрібно було дочекатися, поки зміниться уряд.

За матеріалами міжнародної конференції «Міжнародний арбітраж: незмінний розвиток», організованої ЮФ «Василь Кісіль і партнери».