Воєнний стан в Україні: як зміниться життя громадян

Верховна Рада на позачерговому засіданні 26 листопада розглянула та підтримала законопроект щодо запровадження в Україні воєнного стану. Днем раніше Рада національної безпеки і оборони України погодила пропозицію президента Петра Порошенка запровадити воєнний стан строком на 30 діб. Нагадаємо, 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці атакували групу кораблів ВМС ЗСУ. Вони відкрили вогонь на ураження по військовослужбовцях, шестеро з яких дістали поранення. Три кораблі ВМС зараз перебувають в порту окупованої Керчі, а 24-х українських військових моряків проросійський суд Сімферополя кинув за ґрати на два місяці (до 25 січня).

Разом з тим, у середу, 28 листопада набув чинності закон про запровадження воєнного стану у низці областей України.

Що зміниться в житті українців?

Термін дії воєнного стану

Згідно з рішенням парламенту, воєнний стан запроваджується з 14.00 26 листопада 2018 року строком на 30 діб до 14.00 26 грудня. Однак, закон про воєнний стан «запрацював» з моменту його публікації — 28 листопада. Також сьогодні президент Петро Порошенко повідомив, що без рішення Верховної Ради термін дії воєнного стану продовжуватися не може.

Де діє воєнній стан?

Воєнний стан діє у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях та у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.

Армія та мобілізація

25 листопада на засіданні РНБО Порошенко закликав всіх бути напоготові, водночас зазначивши, що рішення не передбачає негайної мобілізації.

«Але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги», — пояснив глава держави.

В указі президента йдеться про те, що Міноборони, Генштаб ЗСУ повинні невідкладно в установленому порядку уточнити Мобілізаційний план ЗСУ, зокрема обсяги призову резервістів оперативного резерву першої черги.

Водночас на брифінгу 28 листопада у Міноборони запевнили, що в Україні не планується проведення загальної мобілізації під час воєнного стану. Це означає, що викликати можуть лише резервістів та військовозобов’язаних із досвідом участі в антитерористичній операції.

«Є оперативний резерв першої та другої черги. Оперативний резерв першої черги — це люди до 40 років, які пройшли відповідну підготовку. Ці особи приписані до військових частин, знають командира своєї військової частини та готові до виконання бойових завдань. Резервісти другої черги — це особовий склад до 50 років. Ці люди за необхідності підуть на доукомплектування стратегічного резерву. Крім того, передбачаються навчальні збори з резервістами», — повідомили в оборонному відомстві.

Боєготовність

Підрозділи ЗСУ, МВС, СБУ та Держприкордонслужби приведені у повну бойову готовність, посилено морську охорону кордону. Генштаб ЗСУ повинен організувати протиповітряну оборону важливих державних об’єктів, адмінцентрів та промислових районів.

МВС та СБУ займатимуться забезпеченням громадського порядку, кібербезпекою та охороною об’єктів критичної інфраструктури.

Прикордонники посилять охорону державного кордону, що межує з Росією, та адмінмежі з окупованим Кримом.

НБУ та робота банків

Національний банк України не запроваджуватиме адміністративних заходів на грошово-кредитному та валютному ринках після запровадження воєнного стану. Фінрегулятор пообіцяв не допускати різких стрибків долара. Також у Нацбанку повідомили, як працюватимуть банки в умовах воєнного стану.

Водночас зауважимо, що запровадження воєнного стану є «форс-мажором» в розумінні ст. 617 ЦК України. Форс-мажорні обставини характеризуються непередбачуваністю, тому у такий час законодавство передбачає «поблажки» для суб'єктів господарювання. Зокрема, суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань, якщо буде доведено, що це сталося саме через настання форс-мажорних обставин. Водночас форс-мажор не звільняє боржника від виконання зобов'язань перед кредитором, але кредитор не може вимагати від такого боржника сплати неустойки та сум інших санкцій.

Співпраця з МВФ

МВФ вже співпрацював із країнами, які запроваджували воєнний стан. У МВФ зазначили, що важливою умовою продовження співпраці буде наявність плану реформ та дії щодо його реалізації.

Також 28 листопада стало відомо, що у ЄС не планують відтерміновувати виділення Україні 1 млрд євро допомоги через воєнний стан.

Мобільний зв’язок

Мобільні оператори «Київстар», Vodafone і lifecell готові до роботи в умовах воєнного стану. Мережі мають намір працювати в звичайному режимі та зазначають, що в абонентів немає підстав для занепокоєння. Про будь-які зміни в умовах надання послуг мобільні оперативно будуть попереджати користувачів.

ЦВК і вибори

Центральна виборча комісія України обіцяє прокоментувати ситуацію з виборчим процесом після вивчення офіційного рішення Верховної Ради. Раніше ЗМІ не виключали, що дата старту президентської виборчої кампанії буде перенесена. Водночас, нагадаємо, що термін дії воєнного стану, згідно з рішенням парламенту, складає 30 діб. Також нардепи 25 листопада підтримали постанову, відповідно до якої чергові вибори президента повинні відбутися 31 березня. У цьому випадку виборча кампанія стартуватиме 31 грудня (початок реєстрації потенційних кандидатів).

Що забороняється в умовах воєнного стану?

Під час дії воєнного стану забороняється проведення страйків, може вводитися комендантська година, особливий режим в'їзду та виїзду з території. Зауважимо, що на засіданні РНБО керівництво держави пообіцяло, що не обмежуватиме громадянські права українців.

Разом з тим, в Одесі поліція відтіснила людей, які кілька тижнів блокували дорогу. Правоохоронці зазначають, що такі дії здійснюються в межах режиму воєнного стану, тому блокування транспортних магістралей буде припинятися повсюдно.

Окрім цього, військове командування може порушувати питання про заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, які “загрожують суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності та територіальній цілісності, життю громадян”.

Міністерство інфраструктури готує рекомендації для «Укравтодору», «Укрзалізниці», Адміністрації морських портів, «Укрпошти», аеропортів. 

Робота ЗМІ

На час дії воєнного стану військове командування отримує повноваження щодо контролю за ЗМІ, а також щодо проведення роз'яснювальної роботи серед цивільного населення. В РНБО українським журналістам рекомендували послуговуватися виключно офіційними джерелами інформації та не поширювати факти, не підтверджені спікерами уповноважених органів влади.

Про введення в Україні воєнного стану та про обмеження прав і свобод людини МЗС має поінформувати інші країни та генсека ООН.