Банківська система України: робота над помилками задля руху вперед

10-річчя безпрецедентного за своїм розмахом та наслідками «банкопаду», насамперед обумовленого початком війни РФ проти України, а також недавнє закінчення терміну повноважень керівництва Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – добрий привід проаналізувати пройдений шлях. Насамперед, оцінити політику держави у банківській сфері та її актуальні підсумки. У тому числі, реформу банківської системи, яка не завершена досі.

Чи досягла держава мети, заради якої здійснювалася реформа? У тому випадку, якщо було завдання зачистити систему за рахунок вкладників та власників банків, зробити її нефункціональною, можна сміливо стверджувати, що впоралися на «відмінно». Якщо ж мали на меті зберегти банківський сектор, забезпечити його функціонування, кредитування реальної економіки, на жаль, доведеться констатувати, що місія виявилася проваленою. У результаті виграли дві категорії: боржники та іноземні банки. Перші зірвали джек-пот у вигляді додаткової можливості впродовж років не повертати кредити, а надалі викупити їх за копійки, переклавши весь тягар на власників банків та державу. Другі отримали менш конкурентний ринок і надприбутки від вкладення державних цінних паперів.

Таким чином, крапку в банківській реформі не поставлено. Серед іншого, крапка – це і притягнення до відповідальності тих, чиїми зусиллями в реформу було закладено неправильну, антиконституційну та навіть злочинну логіку, наслідком якої стало те, що тисячі українських громадян були «кинуті» на мільйони.

Ще один фактор надає актуальності порушеному питанню. За інформацією, яка ходить у компетентних колах, замайорів реальний шанс, що запізніла, але справедлива відплата ще може наздогнати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який після всього скоєного примудрився вийти сухим з ​​води. Не те щоб зверху прямо дали команду «Фас», але – скасували команду «Не можна», яка не дозволяла просуватися відповідним кримінальним справам. Найближчий розвиток подій покаже, чи це так.

Мета нашого проєкту «Банківська система України – ретроспектива і погляд у майбутнє»  – проаналізувати шлях розвитку банківської системи України та ролі держави у ньому. Ми відновимо топ подій, що вплинули на цю сферу. Віддамо належне судам, найчастіше вельми чуйним до побажань влади щодо питань таких масштабів, де адмінресурс переважує всі без винятку інші аргументи. Проаналізуємо роль, яку зіграла судова система загалом, та найпоказовіші рішення, прийняті  у галузі банківського права Верховним судом, а також досі так  і не прийняті – Конституційним. 

Згадаємо найяскравіші персоналії, чий вплив у різні періоди став визначальним  для розвитку цієї наріжної для держави галузі. Проаналізуємо та порівняємо із зарубіжною практикою роль Національного банку України, який так вдало для себе об'єднав функції регулятора, контролера та арбітра.

Ми проаналізуємо феномен «9 життів» непотоплюваної кар'єри Катерини Рожкової, яка неухильно рухається своїм курсом, всупереч перманентним втратам «флагманів» НБУ та пробоїнам, що виникають у кораблях цієї флотилії. 

Оцінимо довготривалі наслідки однієї з найяскравіших сторінок історії банківської системи – операції «Ліквідація» з екс-головою НБУ Валерією Гонтарєвою у головній ролі, яка безпрецедентно «зачистила» у 2015-2917 роках українські банки.

А головне – позначимо перспективи та шляхи розвитку української фінансової системи та банків після закінчення війни.