Ракурсhttps://racurs.ua/
Україна збирається стати світовим центром криптовалюти?
https://racurs.ua/ua/2883-ukrayina-zbyraietsya-staty-svitovym-centrom-kryptovaluty.htmlРакурсІноді цікаві новини про свою країну дізнаєшся із зарубіжної преси. Американський журнал «Міжнародна політика» (Foreighn Policy) нещодавно опублікував цікаву статтю про те, що в Україні неподалік Запорізької АЕС будується фабрика, яка буде майнити біткоїни.
.
Місце поряд з електростанцією ідеальне для майнінгової фабрики, пояснює автор статті Елізабет Броу, член Американського інституту підприємництва (недержавна організація, що займається дослідженнями в сфері державної політики. — Ред.). Ще одне підприємство, яке вироблятиме криптовалюту, будують поруч із Рівненською атомною електростанцією на заході України завдяки тристоронньому партнерству між «Енергоатомом», регіональним органом влади і нідерландською компанією Bitfury, яка спеціалізується на створенні інфраструктури з виробництва біткоїнів.
Публікуємо текст статті з невеликими скороченнями і коментарями.
Сумнівні інвестори й удар по екології
«Уявіть, що ви — країна зі слабкою економікою, що експортує в основному метали та сільгосппродукцію, інвестиції в країну надходять скупо. Як залучити міжнародні капітали? Україна вважає, що знайшла відповідь: треба зробити ставку на криптовалюту. Але таке рішення може викликати проблеми».
Перша проблема — фінансова. У майнінгової фабрики вельми сумнівні інвестори, пояснює свою думку Елізабет Броу. Це якась інвестиційна компанія Yom Capital, що базується на Кіпрі. Кілька пов'язаних із нею підприємств зареєстровані на Мальті, і згідно з базою даних офшорних витоків, складеною Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів, окремі з цих підприємств не ведуть будь-якої комерційної діяльності. Одна з таких компаній, South East Trading Ltd., як адресу дає поштову скриньку.
Друга проблема — екологічна. Криптовалюта не виникає з повітря, її майнінг споживає астрономічну кількість енергії.
«Як повідомила минулого місяця Financial Times, «останній розрахунок індексу споживання електроенергії в біткоїнах Кембриджського університету передбачає, що майнінг біткоїнів споживає 133,68 терават-годин електроенергії на рік», — продовжує автор статті. Такий стан справ стривожив навіть одного з перших прихильників криптовалюти Ілона Маска, який у середині травня оголосив, що його компанія Tesla більше не прийматиме платежів у біткоїнах за свої автомобілі. Це примітна заява, особливо зважаючи на те, що Tesla володіє біткоїнами приблизно на 1,5 млрд дол. Заява Маска спричинила падіння ринку криптовалюта майже на 370 млрд дол.
З огляду на те, що уряди, вчені і навіть Маск вважають криптовалюти просто занадто небезпечними для планети, чи є структурне інвестування в них гарною ідеєю? Так, вирішили в швейцарському кантоні Цуг. З лютого цього року люди і підприємства в кантоні можуть сплачувати податки в криптовалюті. Кантон, відомий під назвою Crypto Valley, вже став майданчиком для криптовалютного бізнесу, завдяки своїм правилам, дружнім до криптовалюти. Станом на вересень минулого року, в невеликому кантоні з населенням 129 тисяч чоловік розташовувалося 439 помітних криптовалютних фірм. «Залучення криптовалютних фірм — це розумний крок Цугу і України, — сказала дослідниця криптовалюти і докторка філософії, кандидатка в галузі фінансів і технології блокчейн Варшавської школи економіки Катажина Чупа. — Крипто — це технологія майбутнього, і вона тут, щоб залишитися».
Однак один політик із швейцарського «заповідника криптовалюти», соціал-демократ Жером Пітер нещодавно навів цифри, що показують, як середня трансакція з біткоїнами впливає на навколишнє середовище: вона вивільняє приблизно таку ж саму кількість вуглекислого газу, як 721,554 трансакції Visa або сукупні викиди одного американського домогосподарства за 23 дня. «Звичайно, те, що вас вважають Криптодолиною, приносить користь іміджу кантону Цуг, але ви не можете піклуватися про навколишнє середовище і одночасно просувати біткоїни», — сказав він».
Брудні трансакції
«Ще одна небезпека криптовалюти — брудні трансакції, тут вона може позмагатися за першість навіть із секретними банківськими рахунками. Той факт, що в ланцюжок трансакцій не обов'язково включати справжні імена користувачів, зробив платежі віртуальними грошима привабливими для злочинців.
Хоча більшість криптовалют не мають серйозних зв'язків з організованою злочинністю, вони діють у тіні традиційної економіки. «Криптовалюта в широкому розумінні — це фантастична можливість для світової економіки, і вона дуже потрібна, — зазначила Катажина Чупа. — Але люди користуються нею, наприклад, для відмивання грошей. Кожна країна намагається скоротити зловживання криптовалютою. Та якщо ми спробуємо взапровадити національні та місцеві обмеження на використання криптовалют, криптовалютні компанії просто підуть в інше місце. Тому їх так багато в Цугу, а можливо, незабаром вони з'являться і в Україні».
Тіньовий бік криптовалют — це проблема для України, що посідає 117-те місце в корупційному рейтингу за 2020 рік. «Якщо є країна, про яку відомо, що там процвітає корупція, там дозволяється криптовалютам працювати анонімно, вона може стати привабливою для відмивачів грошей, — зазначила Катаржина Чупа. — Якщо ви не можете перемогти корупцію зараз, як ви збираєтеся перемогти її, якщо додасте безліч проблем із криптовалютою?».
Міністерство цифрової трансформації — за!
Заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков вважає, що варто ризикнути. «Це технічна інновація, а технічні інновації часто використовуються злочинцями, — сказав він. — Але ми маємо враховувати не лише ризики, а й можливості. Злочинці використовують не тільки криптовалюту, але й готівку».
У документі під назвою «Віртуальні активи в Україні» Міністерство цифрової трансформації перелічує, як наша країна має намір стати одним із основних гравців у світі криптовалют. Крім ухвалення нового закону про віртуальні активи (який пройшов перше читання в українському парламенті в грудні минулого року), Україна планує активно залучати криптовалютний бізнес з допомогою висококонкурентних податкових ставок. Компанії сплачуватимуть 5% від прибутку, і з них не повинні стягувати податок на додану вартість, тоді як фізичні особи платитимуть 5% із пільговим періодом до кінця 2025 року. «У нас великий кадровий резерв і сильне співтовариство розробників блокчейнів в Україні, — розповів Олександр Борняков. — Щойно ми ухвалимо закон, Україна стане одним із найпопулярніших у світі напрямів для криптовалюти. Країн, дружніх до криптовалюти, не так уже й багато, тому компанії звертаються до тих, які є дружніми». За оцінками О.Борнякова, коли законопроєкт буде прийнято, Україна може стати домівкою для майже 2000 криптовалютних фірм.
По два з половиною мільйони на одного чиновника
За даними уряду, вже зараз в Україні працюють близько 100 компаній у секторі криптовалюти. Згідно зі свіжим звітом компанії з кібербезпеки Hacken і Української асоціації венчурного та приватного капіталу, з липня 2019 року по червень 2020 року з України було вивезено криптовалюти на суму 8,2 млрд дол., а в країну прибуло 8 млрд дол. На сьогодні середній щоденний обсяг трансакцій з криптовалютою в країні становить від 150 до 200 млн дол.
Багато які з криптовалютних фірм, що діють в Україні, є законними. Існують компанії-розробники блокчейнів, які створюють дуже складні блокчейни — журнали трансакцій, через які переміщуються криптовалюти. Своєю чергою, українські держслужбовці з ентузіазмом сприйняли нову валюту. За даними уряду, до кінця березня цього року українські держслужбовці заявили, що володіють загалом 46 351 біткоїном, що в середньому становить 1,7 млрд дол. за поточним обмінним курсом біткоїна, або 2,6 млн дол. на одного державного службовця, що володіє біткоїнами. Вони також володіли багатьма іншими криптовалютами.
Цікаво, що найбільша кількість власників біткоїнів знаходиться в міських радах, Міністерстві оборони та Національній поліції. Найбільшим індивідуальним власником біткоїнів є депутат Дніпровської міської ради такий собі В'ячеслав Мішалов, якому належить валюта на суму близько 700 млн дол. Це вражаючі суми для країни, де середньомісячний дохід станом на квітень цього року становить близько 450 дол. Візьміть до уваги й те, що Україна — країна, яка сподівається отримати від МВФ кредит у 2,2 млрд дол. цього року.