Рішення Євросуду про коментарі на інтернет-сайтах: ЗМІ vs коментатори

«Ракурс» спробував розібратися в цій історії, де в ролі головних дійових осіб виступають електронні ЗМІ, коментатори інтернет-сайтів і свобода слова.

Правила коментування по-естонськи

У своєму рішенні від 10 жовтня 2013 року ЄСПЛ не побачив порушення права на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) у рішеннях естонських судів, які задовольнили позов приватної фірми до власників онлайн-ресурсу Delfi через коментарі наклепницького характеру під однією зі статей.

У рішенні ЄСПЛ сказано, що компанія, котра звернулася до Євросуду зі скаргою, є власником інтернет-порталу Delfi. Delfi.ee — один із найбільших новинних сайтів в Естонії, що публікує до 330 новин на день естонською та російською мовами.

На момент інциденту, який спричинив тривалий судовий процес, а саме — у січні 2006 року — після тексту новини чи статті на сайті Delfi була кнопка «додати коментар» і поля для коментаря, імені коментатора та адреси його електронної пошти (необов’язкове для заповнення). Нижче були кнопки «опублікувати коментар» і «читати коментарі». Коментарі завантажувалися на сайт автоматично, без премодерації (тобто попереднього перегляду модератором). Щодня на сайті публікувалося близько 10 тис. коментарів, більшість під псевдонімами. При цьому будь-який читач міг позначити коментар як Leim (естонське слово на позначення образливого чи глузливого повідомлення або ж такого, що містить заклики до розпалювання ненависті в інтернеті), після чого коментар оперативно видаляли. Крім того, на Delfi діяла система автоматичного видалення коментарів, яка знищувала повідомлення з певними нецензурними словами. До того ж, за правилами сайту, жертва наклепницького коментаря могла прямо повідомити про нього сайт, і в такому разі відповідний коментар видаляли негайно.

«Компанія-заявник докладала зусиль для доведення до відома користувачів, що думка редакції може не збігатися з їхніми коментарями, а також те, що автори коментарів несуть відповідальність за їхній зміст», — визнає ЄСПЛ. Крім того, на порталі Delfi діяли «Правила коментарів», які починалися так: «Дошка оголошень Delfi є технічним середовищем, що дозволяє користувачам публікувати коментарі. Delfi не редагує коментарів. Автор коментаря несе відповідальність за його/її коментар. Варто зазначити, що були випадки, коли естонські суди карали авторів за їхній зміст». Правила коментування порталу включали заборону на розміщення повідомлень, що містять погрози, образи, є ворожими або підбурюють до насильства чи незаконної діяльності, а також містять нецензурні висловлювання і вульгарність. «Delfi має право видаляти такі коментарі та обмежити доступ їхніх авторів до написання коментарів», — було зазначено в правилах естонського сайту відповідно до даних ЄСПЛ.

Образливі коментарі

24 січня 2006 року на порталі Delfi з’явилася стаття під заголовком «SLK зруйнувала заплановану льодову дорогу». Льодові дороги на замерзлому морі між материковою частиною та окремими островами в зимовий час є дорогами загального користування в Естонії. Абревіатура SLK означає SLK AS Laevakompanii Saaremaa (пароплавство Сааремаа, відкрите акціонерне товариство), ця компанія забезпечує громадський транспорт (пором) між материком і деякими островами.

Як зазначає ЄСПЛ, 24 і 25 січня 2006 року стаття про льодові дороги зібрала 185 коментарів. Близько 20 з них, наведені в рішенні ЄСПЛ, містили особисті погрози та образи стосовно члена наглядової ради SLK і мажоритарного акціонера компанії. Наведемо для прикладу кілька коментарів, які цитує у своєму рішенні Євросуд: «чортові засранці! вони купаються в грошах завдяки монополії і державним субсидіям, а тепер почали боятися, що автомобілі зможуть їздити на острови протягом кількох днів без того, щоб наповнювати їхні гаманці. згори на своєму власному судні, хворий єврею!» або «л. піди і втопися» (л., на думку адвокатів позивача до порталу, є першою літерою прізвища власника пароплавства Айдара Леес-Леесмаа). 9 березня 2006 року адвокати бізнесмена попросили Delfi видалити образливі коментарі і зажадали 500 тис. естонських крон (приблизно 32 тис. євро) як компенсацію за моральну шкоду. ЄСПЛ зазначає, що того самого дня Delfi видалив образливі коментарі.

23 березня, через два тижні після звернення адвокатів власника пароплавства, адміністрація сайту відповіла, що коментарі було видалено після повідомлення про образу, як це й передбачено правилами коментування, та відхилила вимогу про моральну компенсацію. Однак адвокати естонського підприємця подали в квітні позов проти сайту. Розгляд справи в Окружному суді тривав більше року і закінчився тим, що суд відхилив позов ображеного судновласника. Суд визнав, що місце для коментарів новинного порталу було відділено від «журналістської області». У рішенні суду йшлося про те, що адміністрування коментарів на сайті мало переважно механічний і пасивний характер. «Компанія-заявник не може вважатися видавцем коментарів, так само, як не має ніяких зобов’язань щодо їхнього контролю», — постановив суд першої інстанції у справі Delfi в червні 2007 року. За кілька місяців Апеляційний суд Талліна постановив, що Окружний суд припустився помилки. Після цього справу повернули на повторний розгляд...

Окружний суд переглянув справу Delfi та виніс новий вирок, яким повністю спростував своє попереднє рішення. Суд визнав правила коментування на сайті недостатніми для належного захисту прав інших людей. Відповідно до нового рішення, новинний портал було визнано «видавцем» коментарів, який не може уникнути відповідальності, опублікувавши застереження, що він не несе відповідальності за зміст коментарів. Саму статтю про льодові дороги суд визнав збалансованою, але низку коментарів під нею назвав вульгарними за формою та образливими за змістом. Суд дійшов висновку, що свобода слова не поширюється на захист образливих повідомлень, і визнав порушення прав власника SLK, якого критикували читачі Delfi. Естонський сайт зобов’язали виплатити позивачу моральну компенсацію в розмірі 320 євро (у сто разів менше, ніж хотів позивач).

Без модератора в голові

У своєму рішенні Євросуд наводить також інформацію, отриману від естонського уряду, що в Естонії портал Delfi має сумнозвісну історію публікації коментарів, які компрометують і принижують гідність людей. Зокрема, 22 вересня 2005 року щотижнева естонська газета Eesti Ekspress опублікувала відкритого листа редакції до міністра юстиції, в якому висловлювала занепокоєння безперервним глузуванням з людей на загальнодоступних естонських веб-сайтах. Delfi було названо в цьому листі джерелом жорстокого і зарозумілого знущання з людей у коментарях.

Станом на сьогодні естонський новинний портал не змінив політики коментування. Як і раніше, на сайті немає авторизації коментаторів. «На порталі Delfi діє система постмодерування публікації коментарів до будь-якої статті. Для того, щоб додати коментар, вам не потрібно реєструватися. Коментарі — це громадське місце, в якому кожен може вільно висловити свою думку з того чи іншого питання», — сказано в нинішніх правилах коментування. У жовтні 2009 року Delfi повідомив, що авторам образливих коментарів не дозволяється залишати нові коментарі, поки вони не прочитають і не погодяться з правилами коментування на сайті. Крім того, було оголошено, що Delfi створив команду модераторів, які здійснюють модерацію коментарів після їхньої публікації на порталі. Насамперед модератори реагують на всі повідомлення користувачів про недоречні коментарі та стежать за відповідністю змісту повідомлень правилам коментування. Згідно з інформацією естонського ресурсу, лише в серпні 2009 року на порталі Delfi було опубліковано 190 тис. коментарів. Модераторам Delfi довелося видалити 15 тис. коментарів (близько 8%), переважно спам або офтоп. Частка наклепницьких коментарів становила менш як 0,5% від їхньої загальної кількості, за даними порталу.

Хто винен і що робити

Апеляцію новинного порталу на нове судове рішення було відхилено. При цьому Апеляційний суд наголосив, що адміністрація сайту не зобов’язана здійснювати попередній контроль за коментарями, однак тоді вона повинна створити якусь іншу ефективну систему, яка забезпечила б швидке видалення незаконних коментарів. Запобіжні заходи порталу щодо коментарів із забороненим змістом було визнано недостатніми. На думку суду, у такий спосіб портал «перекладає відповідальність за моніторинг коментарів на їхніх потенційних жертв». Апеляційний суд відхилив аргументи заявника про те, що компанія звільняється від такої відповідальності на підставі закону про послуги інформаційного суспільства (Information Society Services Act). Згідно з рішенням естонського суду, яке благословив ЄСПЛ, новинний сайт не був технічним посередником щодо коментарів, а його діяльність не мала суто технічного, автоматичного і пасивного характеру. Суд заявив, що сайт заохочував користувачів залишати коментарі, а отже, забезпечував контент-послуги, а не технічні послуги.

Верховний суд Естонії додав до тлумачення справи Delfi кілька важливих штрихів. Було визнано, що провайдер контент-послуг повинен регулювати зміст інформації, яку зберігає в себе. «Кількість коментарів впливає на кількість відвідувань сайту та доходи компанії від реклами на порталі. Таким чином, компанія має економічний інтерес в коментарях. Той факт, що компанія не є автором коментарів сама по собі, не означає, що вона не мала жодного контролю над коментарями. Вона запровадила правила коментарів і їхнє видалення в разі порушення цих правил. Користувачі, навпаки, не могли змінити або видалити коментарі, які вони надіслали, вони могли лише повідомити про непристойні коментарі. Отже, компанія могла визначати, які коментарі були опубліковані, а які ні. Той факт, що ця можливість не використовувалася, не означає, що компанія не мала ніякого контролю над публікацією коментарів», — ідеться у рішенні суду. Крім того, Верховний суд Естонії визнав, що в цьому разі видавцями коментарів виступають обидві сторони — їх автори та інтернет-портал. Більш того, через економічний інтерес адміністратора інтернет-порталу суд прирівняв його до видавця друкованих ЗМІ. Верховний суд також зазначив, що позивач мав можливість вибирати, проти кого подавати позов, але вирішив подати його саме проти інтернет-порталу.

Найцікавіше. Верховний суд Естонії постановив, що новинний портал має юридичний обов’язок запобігати тому, щоб іншим особам завдавали шкоди, а тому його адміністрація повинна була не допустити публікації «очевидно незаконних коментарів». «Більш того, після того, як коментарі було опубліковано, сайт не видалив їх із власної ініціативи, хоча він повинен був знати про їхню незаконність. Суди справедливо зазначили, що бездіяльність компанії-заявника (Delfi — Ред.) була незаконною», — сказано в рішенні ЄСПЛ (розділ «Цивільні позови проти компанії-заявника»).

Позиція ЄСПЛ

Євросуд зазначив, що в центрі уваги аргументів обох сторін у справі «Delfi проти Естонії» була роль новинного порталу відносно коментарів. «Уряд Естонії вважає, що Delfi треба розглядати як «розкривача» (видавця) наклепницьких коментарів, тоді як компанія-заявник вважає, що коментарі були опубліковані третіми особами, і право компанії на вільне поширення інформації зазнало утисків», — сказано в рішенні суду. ЄСПЛ зазначає, що незалежно від ролі Delfi у справі головним у спорі є питання, чи відповідає принципам свободи слова зобов’язання новинного порталу гарантувати, щоб коментарі читачів не порушували особистих прав третіх осіб (як це зобов’язання визначили національні суди Естонії). Щоб вирішити це питання, Євросуд розглянув контекст образливих коментарів, заходи, вжиті естонським порталом для запобігання образ у коментарях, та міру відповідальності самих коментаторів.

ЄСПЛ вважає, що новинний портал мав бути готовий до негативної реакції в коментарях до статті, бо в ній порушувалася тема, що зачіпала інтереси багатьох читачів. Запобіжні заходи інтернет-порталу щодо образливих коментарів суд визнав ненадійними: фільтр для нецензурних слів дуже легко обійти, а система повідомлень з боку читачів про «неправильні» коментарі не завадила наклепницьким коментарям провисіти на сайті шість тижнів, поки про них не повідомили адвокати ображеного судновласника.

Крім того, ЄСПЛ погодився з висновками національних судів щодо економічного зиску, який новинний портал отримує від більшої кількості коментарів і відвідувачів. З огляду на те, що користувачі Delfi не мали права редагувати чи видаляти свої коментарі після публікації, Євросуд заявив, що компанія-заявник могла значною мірою контролювати опубліковані на її порталі коментарі, навіть якщо вона не користувалася цим контролем сповна.

«Суд також узяв до уваги той факт, що національні суди не давали жодних вказівок компанії-заявнику про те, як остання повинна забезпечити захист прав третіх осіб, залишаючи їй можливість вибору. Таким чином, компанії не нав’язувалося жодних конкретних заходів, таких, як вимога попередньої реєстрації користувачів, моніторинг коментарів з боку компанії-заявника до їхньої публікації або швидкий перегляд коментарів після публікації», — йдеться в рішенні ЄСПЛ. Євросуд назвав це важливим чинником, який знижує ступінь втручання в свободу вираження думок.

Щодо персональної відповідальності коментаторів, на якій наголошував новинний сайт, ЄСПЛ зауважує, що «з суто технічних причин видається невідповідним ситуації покладати обов’язок ідентифікувати авторів наклепницьких коментарів на постраждалу сторону». Крім того, Євросуд сумнівається, що подання позовів тільки проти авторів наклепницьких коментарів, як цього хоче компанія-заявник, гарантуватиме ефективний захист права потерпілого на особисте життя. «Публікувати коментарі незареєстрованих користувачів — це був вибір компанії-заявника, тож вона має зважати на те, що це передбачає певну відповідальність за ці коментарі», — зазначає ЄСПЛ.

ЄСПЛ також взяв до уваги важливість побажання користувачів інтернету не розкривати своєї особи, здійснюючи в такий спосіб право на свободу вираження думок. Водночас ЄСПЛ наголосив, що легкість оприлюднення інформації в інтернеті та значні її обсяги роблять важким завданням виявляти наклепницькі заяви і видаляти їх. «Це так для новинного інтернет-порталу, як у цьому випадку, але це ще складніше завдання для потенційного постраждалого, який меншою мірою володіє ресурсами для безперервного моніторингу інтернету», — зазначається в рішенні суду. Суд також посилається на іншу розглянуту справу («Krone Verlag проти Австрії»), в якій дійшов висновку, що перенесення ризику компенсації витрат на судовий процес у справах про наклеп з людини, чию репутацію спаплюжено, на медіакомпанію, що «перебуває зазвичай у кращому фінансовому становищі, ніж наклепник», не є аж таким невідповідним втручанням у право ЗМІ на свободу вираження думки.

Додатковою передумовою рішення ЄСПЛ стала також незначна сума компенсації (320 євро), яку мусив виплатити Delfi за рішенням естонського суду.

Наслідки прецеденту для європейських та українських ЗМІ

«Ракурс» запитав медіаекспертів про те, наскільки небезпечним є рішення Євросуду для українських та європейських ЗМІ.

«На перший погляд, рішення ЄСПЛ містить дивні норми і не узгоджується з практикою захисту свободи слова, яку сповідує Євросуд. Але це тільки на перший погляд. Рішення ЄСПЛ не впливає на свободу вираження поглядів, а лише унормовує процедуру цього вираження і дає йому розширене тлумачення», — заявив директор з розвитку МГО «Інтерньюз-Україна» Євген Радченко.

За словами пана Радченка, очевидно, що метою і позивача, і естонських судів було не покарання сайту, а створення прецеденту. Втім, експерт вважає, що рішення ЄСПЛ мало чим загрожує європейським сайтам, бо «більшість серйозних гравців медіаринку мають правила коментування, правила видалення коментарів та авторизацію коментаторів».

«Втім, українські суди і до рішення ЄСПЛ визнавали вину власників інтернет-ресурсів за повідомлення користувачів. Згадаймо справу, коли власника форуму, що об’єднує мешканців одного з київських будинків, присудили до сплати 14 млн грн. Тож у нашому правовому полі нічого не змінилося», — зазначив Євген Радченко.

Гучна справа про власника доменного імені сайту, на якому розміщено форум під назвою «Riviera Riverside. Территория жилищного беспредела — Сайт жителей Раисы Окипной 18», закінчилася мировою угодою з компанією-забудовником, яка відмовилася від вимог відшкодувати її збитки на понад 14 млн грн та виплатити моральну компенсацію на суму 1 млн грн. Слід зазначити, що претензії компанії, які задовольнив суд, стосувалися не наклепницьких повідомлень на форумі, а використання її бренду в назві форуму.

Медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін теж вважає, що рішення ЄСПЛ у справі Delfi «не є настільки страшним і небезпечним для діяльності інтернет-ЗМІ і свободи вираження, як його зараз дехто позиціонує». «У цій справі, враховуючи всі її обставини і контекст, ЄСПЛ визнав, що рішення національних судів Естонії мало легітимну мету (захист репутації), було передбачено законом і є необхідним у демократичному суспільстві», — зауважив експерт.

«Інститут Медіа Права» налаштований менш оптимістично і вважає, що рішення ЄСПЛ про ситуацію з естонським новинним сайтом може призвести до посилення тиску на власників ЗМІ в Україні. За словами юриста аналітичного центру Дарії Опришко, рішення ЄСПЛ означає, що цивільна відповідальність за образливі висловлювання про особу загрожує інтернет-порталу, який не передбачає права коментаторів редагувати чи видаляти власні повідомлення (навіть якщо його адміністратори застерігають про обмежену відповідальність за зміст коментарів на сайті). В «Інституті Медіа Права» наголосили, що рішення ЄСПЛ не є остаточним і може бути переглянуто в Великій палаті Євросуду.

Усі експерти сходяться на думці, що як європейським, так і українським інтернет-порталам доведеться створити ефективну систему модерування. «Сайт повинен для себе вирішити, або забезпечити можливість ідентифікувати особу коментатора, щоб позиватися могли до коментаторів, або створити систему, за якої правила модерування даватимуть змогу ефективно видаляти коментарі, що порушують правила коментування», — вважає директор з розвитку МГО «Інтерньюз-Україна».

У відділі нових медіа «Інтерньюз-Україна» зазначили, що для запобігання неетичним коментарям на сайтах редакції інтернет-ЗМІ вдаються до декількох способів: премодерації коментарів, відключення коментарів чи постмодерації. Однак цілодобову команду модераторів можуть дозволити собі лише поодинокі українські електронні ЗМІ. Здебільшого українські інтернет-портали обмежуються авторизацією, яка вимагає від користувача таку дрібницю як логін і пошту.

Тому навряд чи може йтися про притягнення до відповідальності за образу людської гідності хоч когось із армії тролів і ботів уанету...