Новини
Ракурс

Як поставити владу на місце

«Коли змінюється ритм барабану, слід відповідно міняти й рухи танцю» — говорить мудре африканське прислів'я. Влада, так і не усвідомивши, що суспільство змінило правила гри, продовжує жити в старій системі координат. Раз у раз забуваючи за роздачею портфелів про те, що Майдан став самостійною політичною силою, вимоги якої весь час були на крок попереду політичної реальності. І якщо «люди в кріслах» святкують перемогу, то Майдан стоїть, не відпускаючи шанс, отриманий страшною ціною. Шанс змінити систему, а не владу.

Loading...

Проблема полягає в тому, що після виборів виборець втрачає свої повноваження і перетворюється на громадянина, думка якого вже нікому не цікава. Тому будь-яка зміна «верхівки» несе в собі практично неминучу небезпеку розчарування у новій владі. Реальним інструментом впливу на високих чиновників могла б стати можливість відкликання громадянами народних депутатів та інших посадових осіб.

Громадські активісти спільно з правозахисниками розробили проект закону «Про народовладдя в Україні». Один з його авторів Ігор Курус вважає, що саме такий закон міг би відповідати всім вимогам Майдану. Важливо, що цей документ не вимагає внесення змін до Конституції України. Законопроект вводить такий термін як вотум недовіри, і в разі прийняття його Верховною Радою громадяни зможуть безпосередньо впливати на кадрові рішення за допомогою інструменту відкликання чиновників громадами; відкликати політиків, які не виправдали довіри виборців, не чекаючи наступних виборів; здійснювати люстрацію суддів, прокурорів, міліціонерів, інших чиновників; видаляти з влади осіб, які використовують свої посади для власного збагачення.

«Чому люди вийшли на Майдан? Тому, що не залишилося легітимних механізмів впливу на владу. В Україні, на жаль, політики не змогли усвідомити, як далеко вперед пішло суспільство. У Конституції тільки продекларована влада народу і прописаний механізм впливу на обрання посадових осіб, але немає механізму впливу на їх звільнення. Поки не буде легітимних механізмів, які дозволять вирішувати питання позбавлення повноважень чиновників, існуватиме загроза виникнення необхідності йти на Майдан і будувати барикади, оскільки іншого виходу немає. Наше суспільство вже дозріло для того, щоб отримати новий інструмент народовладдя», — вважає адвокат і правозахисник Валентина Теличенко.

Сьогодні стало популярним слово «люстрація». На жаль, мало хто розуміє, що насправді означає «люстрація», «народовладдя» і яким чином це може бути прописано в нашому законодавстві.

«Люстрація — це позбавлення права обіймати посади, враховуючи діяльність у минулому. Люстрацію можна проводити за формальними ознаками. Наприклад, прописати закон, що забороняє займати державні пости всім, хто знаходився на певних посадах (наприклад, усі члени Кабінету міністрів, їх заступники, начальники главків у виконавчій владі та прокуратурі, члени Вищої кваліфікаційної комісії і т. п.). Крім того, вказується час, протягом якого люстрація буде застосована . Обов'язково повинна бути передбачена і процедура індивідуальної люстрації.

Люстрація — це не конфіскація майна, а лише припинення можливостей зловживати. Майно, нажите «непосильною працею», ніхто не має права відібрати без рішення суду, але встановити люстраційну заборону тим, хто, скажімо, «надепутатствував» стільки, що не може пояснити походження цього майна, цілком можливо. При вирішенні питання про індивідуальну люстрацію слід аналізувати не тільки «якість життя» самого претендента, але і його близьких родичів та сім'ї.

Якщо люстрація пов'язана з минулою діяльністю, то закон про народовладдя звернений у майбутнє. Наведу приклад: нова влада призначила громадянина «Х» виконувати обов'язки начальника райвідділу міліції. Перше, що зробив цей громадянин, — купив собі нове дороге авто. Це означає, що якщо закон про народовладдя буде прийнятий і почне працювати, люди дістануть можливість висловити йому вотум недовіри, незважаючи на те, що новий чиновник не потрапив під люстрацію», — пояснює В. Теличенко.

За словами правозахисника, вотум недовіри — це не притягнення до відповідальності. Наприклад, зараз у ВР було помічено надзвичайну кількість кулуарних домовленостей. В принципі, це законно. Адже депутати повинні домовлятися між собою. Але оскільки це відбувається не публічно, ми не знаємо, хто, кому і що обіцяє в ході досягнення цих домовленостей. Ми не можемо притягнути до відповідальності конкретних депутатів, але ми можемо їм не довіряти. Недовіра може бути виявлено двома способами. Перший — на наступних парламентських виборах, другий — вотум недовіри.

«Ще в червні 2013 року під час круглого столу ми говорили: якщо найближчим часом не дати людям можливості самим контролювати владу (адже правоохоронна система не працює), буде революція. У нас відсутні законодавчо закріплені форми прямої демократії. Після приходу нової влади цей закон здається ще більш актуальним, оскільки люди вийшли на Майдан не стільки для того, щоб повалити режим Януковича, а щоб мати можливість реально керувати країною і ситуацією», — вважає юрист Ярослав Погарський.

Юрист також висловив думку, що у разі прийняття закону про люстрацію у ВР, поняття «виборче правосуддя» може перетворитися на «виборчу люстрацію». Ключова новела цього закону полягає в тому, що процес контролю над владою здійснюють у першу чергу не політики, а самі громадяни. Більше того, вони зможуть впливати на владу не тільки під час виборів, але і в період між ними. Проведення люстрації сьогодні не є застереженням правопорушень на майбутнє. Саме тому цей механізм повинен бути постійно діючим. Такий механізм називається народовладдям.

80% українців підтримують ідею відкликання народних депутатів, 72% — за відгук чиновників. Виступають «за» на Сході та Заході країни, як виборці «Свободи», так і Партії регіонів. Серед причин, за яких варто відкликати нардепа, називаються корупційні діяння та недотримання виборчих обіцянок (майже половина опитаних), зрада державним інтересам і невиконання своїх зобов'язань (40%), систематична відсутність на пленарних засіданнях та засіданнях комітетів, невиконання своїх публічних обіцянок про підтримку ідеології (третина), перехід в іншу фракцію (4%).

(Дослідження проводилося соціологічною групою «Рейтинг» рік тому, 22–28 лютого 2013 р. Опитано 2000 респондентів)

Зупинимося на механізмі дії закону «Про народовладдя» докладніше. У разі виявлення громадянами ознак бездіяльності або діяльності посадової особи з порушенням законодавства створюється ініціативна група (не менше трьох осіб), яка організовує збір підписів під петицією за відставку чиновника. Текст петиції обов'язково повинен містити фактичні обставини (перелік дій або бездіяльності чиновника), які є причиною ініціативи збору підписів для припинення його повноважень. Складається повідомлення для місцевої преси про створення ініціативної групи, наприклад, щодо усунення мера з посади. Через сім днів після публікації волонтери мають право збирати підписи під петицією. Строки збирання підписів варіюються залежно від чисельності населення населеного пункту (наприклад, якщо це містечко до 10 тисяч — протягом 10 днів, збір підписів для підписання петиції на території України — до 90 днів).

Петиція повинна бути підписана необхідним мінімумом громадян. Наприклад, для позбавлення повноважень депутата ВР, місцевої ради, сільського і міського голови — 51% підписів від кількості виборців, що брали участь у виборах даної особи. Для звільнення з посади державного службовця, прокурора, працівника міліції — 25% громадян, зареєстрованих на території відповідальності чиновника. Для виявлення порушень суддею присяги — 33% громадян. (За словами авторів, у законопроекті є деякі норми, які вимагають консенсусного рішення. Тому найближчим часом проводитимуться круглі столи в регіонах, будуть залучені правозахисники, юристи, активісти.)

Петиція з підписами подається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців. Керівник цього органу зобов'язаний у триденний термін створити комісію зі встановлення автентичності підписів громадян, в яку обов'язково мають входити представники ініціативної групи чисельністю не менше половини кількісного складу комісії. Протягом 14 днів шляхом звіряння громадян з даними Державного реєстру виборців підписи перевіряються на достовірність. Підписи, що не підтвердилися, викреслюються. Після встановлення автентичності зібраних підписів органи влади повинні автоматично виконати вимогу громадян, оскільки за невиконання петиції передбачається кримінальна відповідальність.

За словами авторів, при розробці цього законопроекту враховувався успішний міжнародний досвід, зокрема США та Польщі (де проводиться, наприклад, референдум з відкликання обраних осіб). 

В.Теличенко відзначає, що сьогодні багато говорять про люстрацію, але поки в парламенті немає жодного зареєстрованого проекту: «Якщо наш законопроект стане законом через півроку, це буде щастям. Але якщо сьогодні не почати розповідати, що такі механізми є і вони можуть працювати, то завтра нам залишиться йти будувати барикади».

Противники відкликання мандатів говорять про те, що країна може надалі загрузнути в постійних виборах. Тим більше, коли влада змушена приймати не зовсім популярні рішення, наприклад, підвищення тарифів і т. п. За словами В.Теличенко, зібрати значну кількість підписів не так просто: «Одна справа поговорити про це на кухні, інша — взяти паспорт і прийти підписати петицію. Потрібно знайти правильну кількість дій, які має вжити суспільство для позбавлення посади державного службовця. Я вважаю, що потрібно сильно допекти людям, щоб вони почали збирати підписи. Наступний чиновник буде знати, що йому також можуть винести вотум недовіри».

Свого часу, наприклад, у Сінгапурі, лідери цієї країни, яка загрузла в корупції, прийшли до розуміння нагальної потреби приборкати «жадібність» та свавілля, усвідомлюючи, що без цього країна не має майбутнього. Далі була прийнята ціла низка заходів, що відрізнялися строгістю та послідовністю. Сьогодні Сінгапур — одна з країн, що досить успішно вилікувалися від «заразної жадібності». Рівень корупції в Україні наразі досяг критичних показників. Схожа ситуація у Сінгапурі запустила свого часу механізм боротьби з «драконом». Ініціатором там виступила влада... Пам'ятаєте, як у Цицерона? «Ми повинні стати рабами законів, щоб бути вільними»...

Обговорення відбувалося на прес-конференції «Ціна боротьби: відповідальна влада» в інформаційному агентстві «Інтерфакс».


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter