Новини
Ракурс

Заява РНБО про Міжнародний кримінальний суд юридично неграмотна — експерт

3 лют 2015, 14:47

У Раді національної безпеки та оборони України (РНБО) заявили, що в нинішніх умовах ратифікація Римського статуту, на підставі якого діє Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, для України недоцільна, бо це може бути «використано росіянами у пропаганді та для здійснення дипломатичного тиску на нашу державу». Тому в РНБО вважають, що Україні слід ратифікувати Римський статут лише тоді, коли це зробить Російська Федерація.

Прокоментувати заяву РНБО і українських політиків, які солідаризувались із РНБО в цьому питанні та заявили про недоречність ратифікації Римського статуту, «Ракурс» попросив українського правознавця-міжнародника Володимира Василенка, суддю Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії (2002–2005) і представника України в Раді ООН із прав людини (2006–2010). В.Василенко працював також як надзвичайний і повноважний посол України в декількох європейських країнах і представник України при ЄС і НАТО.

— У РНБО вважають, що ратифікація Римського статуту доцільна для України лише за умови синхронного прийняття такого рішення Росією. Чи відповідає це твердження правовій реальності?

— Заява РНБО безграмотна з юридичної точки зору, політично шкідлива, і тому безвідповідальна. Я нагадаю, що Україна неодноразово отримувала звернення щодо ратифікації Римського статуту від різних міжнародних інституцій, зокрема Ради Європи, Європейської Ради, Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та інших. Зі свого боку, Україна позитивно реагувала на ці звернення, висловлюючи готовність ратифікувати Римський статут. Таким чином, в України виникло міжнародне зобов'язання ратифікувати статут.

Крім того, ст. 8 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом містить договірне зобов'язання нашої країни ратифікувати цей статут. Відмова від ратифікації Римського статуту може спровокувати відмову ЄС завершити процес ратифікації Угоди про асоціацію. Бо в такому разі Україна виглядатиме як ненадійний партнер. Саме не ратифікація Україною статуту створить підґрунтя для антиукраїнської пропаганди, в тому числі з допомогою агентів впливу Росії в Європі.

— У РНБО наголошують, що ратифікація Римського статуту в теперішніх умовах загрожує Україні через намагання Росії звинуватити українських військових у воєнних злочинах...

— У Росії справді лунають звинувачення українських військових у вчиненні воєнних злочинів на території Донецької та Луганської областей. Водночас Росія заперечує факт збройної агресії з допомогою своїх збройних сил. Російська пропаганда робитиме це й надалі, незалежно від того, ратифікувала Україна Римський статут чи ні.

— Чи прийме МКС заяву від Росії щодо воєнних злочинів в Україні?

— Міжнародний кримінальний суд не прийме від уряду Російської Федерації жодної заяви, бо вона також не ратифікувала Римський статут. Звичайно, Росія може звернутися до МКС з разовим визнанням його юрисдикції. Однак я певен, що цього не станеться, бо саме Росія здійснила акт агресії проти України, це відомо всьому світові, і саме особовий склад збройних сил Росії та їхні найманці чинять на території України воєнні злочини та злочини проти людяності. Доказів про їхню злочинну поведінку більш ніж досить.

— У разі визнання Україною юрисдикції МКС щодо ситуації, викликаної збройною агресією Росії, РНБО остерігається «тисяч скарг від обурених мешканців, які вже підготовлені російськими юристами» щодо обстрілів Донецька та Луганська. Як бути з цим?

— Відповідно до Римського статуту, МКС приймає звернення і скарги не від окремих індивідів, а лише від держав-учасників цього статуту, або країн, які звернулися щодо разового визнання юрисдикції суду.

Слід мати на увазі, що в будь-якому збройному конфлікті особовий склад обох сторін, які беруть участь у конфлікті, може чинити злочини. Теоретично їх можуть чинити і українські військовослужбовці, які в такому разі підлягають покаранню на підставі відповідних статей Кримінального кодексу України. Адже у випадку порушення закону індивідом держава повинна карати власних громадян також. Це вимога принципів верховенства права та невідворотності покарання за вчинений злочин, а також необхідна умова попередження злочинності.

— У РНБО України стверджують, що «переслідування російської влади, солдат та керівництва Міжнародним кримінальним судом неможливе, оскільки Росія не є країною-учасником Римського статуту»...

— Це нонсенс, бо будь-який злочин, вчинений на території України, підлягає покаранню, незалежно від того, громадянин якої держави його вчинив.

У Кримінальному кодексі України є статті, які передбачають покарання за воєнні злочини, і українські правоохоронні органи повинні документувати такі злочини та притягати винних до відповідальності за українським законодавством. СБУ має не лише оголошувати про затриманих диверсантів, але й перевіряти їх на предмет того, чи не чинили вони воєнних злочинів чи злочинів проти людяності. Якщо є докази їх причетності до воєнних злочинів, їх мають притягати до відповідальності відповідно до українського законодавства.

Так само й Міжнародний кримінальний суд, якщо його юрисдикція поширюється на певну країну, має право притягати до відповідальності осіб, які грубо порушили права людини на території держави або по відношенню до громадянина цієї держави. При цьому неважливо, яке громадянство має злочинець і чи визнавала юрисдикцію МКС його країна. Значення має факт вчинення злочину індивідом на території країни, яка визнала юрисдикцію МКС.

— Існує думка, що Україна не може визнавати юрисдикцію МКС доти, доки в Конституцію України не буде внесено необхідні зміни. Кажуть, що МКС може розглянути заяву уряду України і без ратифікації Римського статуту, але уряд України не має права звертатись з такою заявою, доки не змінено Конституцію.

І це начебто може викликати проблеми в подальшому, у разі, якщо МКС захоче притягнути до відповідальності тих, хто віддавав злочинні накази, наприклад, про розстріл учасників Майдану.


— Висновок про внесення технічної поправки до ст. 124 Конституції України як необхідної умови ратифікації Римського статуту свого часу ухвалив Конституційний суд України. Але в постанові суду немає і згадки про заборону органам української влади в разовому порядку визнавати юрисдикцію МКС щодо певних ситуацій. Визнання чи невизнання юрисдикції суду щодо певної ситуації є прерогативою Верховної Ради, і ніхто не оскаржив її звернення від 25 лютого 2014 року ні в Конституційному, ні звичайному суді.

Рішення Конституційного суду від 2001 року зобов'язує внести зміни в Конституцію, але не містить заборони разового визнання юрисдикції МКС на території України. Тому всі заяви про нелегітимність одноразових звернень України до МКС є юридично необґрунтованими.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter




Загрузка...