Новини
Ракурс
Фото: Kresy

Варшава чекає зняття заборони на ексгумаційні роботи, а Київ — змін до скандального закону

21 лют 2018, 11:05

Заступник глави МЗС Польщі Бартош Ціхоцький вважає, що відмова України скасувати заборону на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо виявлення і поховання поляків «обтяжує" двосторонні відносини, пише «Укрінформ» з посиланням на wPolityce.pl.

Варшава рішуче налаштована на те, щоб далі вести переговори з Києвом щодо скасування цієї заборони.

«Заборона ексгумацій обтяжуватиме відносини, поки її не буде скасовано. Ми рішуче налаштовані вести перемовини з українською стороною, аби спільно досягти цієї мети», — сказав Ціхоцький.

Він додав, що під час візиту до Варшави віце-прем'єр Павло Розенко «не виконав мандату», узгодженого президентами України і Польщі під час їхньої грудневої зустрічі у Харкові.

Також польська сторона «готова розмовляти і розвіювати побоювання Києва щодо закону про Інститут національної пам’яті», але його не можна поєднувати з питанням про відновлення ексгумаційних робіт.

Водночас, опозиційна партія Польщі «Громадянська платформа» представила свій проект оновленого закону про Інститут національної пам’яті, пише «Польське радіо». Цей документ уточнює певні норми скандального закону, який підписав президент Анджей Дуда.

«Ми говоримо про криміналізацію запису про «польські табори смерті». Ми говоримо і розширюємо каталог злочинів, які були скоєні на землях давніх Східних Кресів, не тільки стосовно трагічних подій на Волині з 1943 року, але й трагічного досвіду сотень тисяч поляків, котрих вивезено зі Східних Кресів до Сибіру», — заявив лідер опозиційної партії Гжегож Схетина.

Схетина також зустрівся з послом України у Польщі Андрієм Дещицею, який згодом повідомив, що закон про Інститут нацпам’яті Польщі «формує антипольські настрої в Україні».

Водночас речниця керівної партії «Право і справедливість» Беата Мазурек заявила, що «спроби переписування закону є передчасними, оскільки варто зачекати на рішення Конституційного суду Польщі».

Як відомо, президент Польщі Анджей Дуда підписав і передав до Конституційного суду закон про ІНП, який наприкінці січня ухвалили польські Сейм та Сенат. Він вимагає перевірки конституційності положень документу, які мають бути максимально точними для розуміння громадянами.

На сайті польського Конституційного суду вказано, що буде перевірена та частина документу, в якій містяться згадки про українських націоналістів та «Східну Малу Польщу».

Закон про ІНП Польщі викликав негативні реакції у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні та Ізраїлі. Цей документ передбачає кримінальну відповідальність за звинувачення поляків у причетності до злочинів нацистів проти євреїв під час Другої світової війни, за саму згадку про «польські табори смерті», а також за заперечення так званих «злочинів українських націоналістів».


Зауважимо, що цьогоріч виповнюються 75-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів. Українські історики, зокрема, вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя до 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.

Окрім того, у 1944−1956 роках тисячі українців, що проживали на Холмщині, Підляшші та Лемківщині, були знищені внаслідок нападів Армії Крайової, яка була сформована у січні 1944 року з польських партизанських загонів та колишньої польської поліції.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.




Загрузка...