Тиждень протестів: що відбувається у Вірменії? (ФОТО, ТРАНСЛЯЦІЯ)

Цього тижня вірменський парламент обрав прем'єр-міністром Сержа Саргсяна, який був президентом Вірменії упродовж двох каденцій. Остання конституційна реформа країни забезпечує прем'єра Саргсяна всією повнотою влади, фактично його оточення залишається керувати Вірменією на невизначений термін. Проти цього і виступають опозиційні політики, які є організаторами останніх акцій протесту в Єревані. Головна мета масових демонстрацій — не допустити Саргсяна і далі керувати країною Закавказзя.

Оксамитова революція?

17 квітня, на п’ятий день демонстрацій в Єревані, участь в яких взяли тисячі активістів, депутат вірменського парламенту і лідер опозиційного руху Нікол Пашинян оголосив про початок оксамитової революції. Під час виступу на площі Франції в центрі Єревана він сказав, що у Вірменії склалася «революційна ситуація», тому гряде «народна ненасильницька оксамитова революція». Окрім цього, опозиційний політик повідомив, що найближчими днями буде створено «революційний комітет», який «керуватиме цим рухом, і він доб'ється перемоги».

У свою чергу, правляча в країні Республіканська партія Вірменії вважає заклики до революції неприпустимими і рекомендує опозиції «дочекатися виборів 2022 року». Офіційний Єреван заявляє, що державний переворот у Вірменії неможливий, оскільки «для цього немає підстав».

Тим часом, лідер протестів Нікол Пашинян у п’ятницю, 20 квітня, заявив журналістам, що готовий взяти на себе відповідальність, проте в разі зміни влади він вважає, що все має «вирішити народ на площі Республіки».

«Наше завдання — довести оксамитову революцію до логічного завершення. Якщо народ покладе на мене будь-яку відповідальність… я відповідальності не уникаю», — зазначив Пашинян.

Окрім цього, лідер протестів прогнозує, що перемога революції «це питання днів, оскільки хвиля поширюється… і перемога дуже близька». Раніше Пашинян закликав співгромадян в селах і обласних центрах чинити тиск на місцеві органи влади, щоб ті виступили із заявами про підтримку оксамитової революції.

Непопулярний політик і любитель шахів Серж Саргсян

17 квітня у своїй промові після обрання прем'єром Вірменії Саргсян похвалився перед парламентом сумнівними досягненнями свого десятилітнього правління в якості президента. Проте він визнав факт наявності невдоволення і економічного спаду в країні.

«Я впевнений, що багато, багато людей у Вірменії, принаймні 60% або, можливо, навіть більше, незадоволені всім… У будь-якій сім’ї діти можуть бути невдоволені батьками або навпаки. Але це не означає, що існує конфлікт», — сказав Саргсян.

Звертаючись до опозиційних політиків Саргсян зазначив: «Для життя у справедливій Вірменії важливо, щоб не запалали згаслі вулкани, а вони не прокинуться, якщо не будете їх длубати».

Щоб зрозуміти, що зараз відбувається у Вірменії, потрібно повернутися у 2008 рік, коли Серж Саргсян обирався президентом республіки. Як пише місцева служба «Радіо Свободи», тоді вже було ясно, що Саргсяна обирали у досить сумнівний спосіб, а інавгурація відбувалася «за колючим дротом».

На таких же сумнівних наступних виборах його було переобрано на другий президентський термін. Тоді Саргсян оголосив, що Вірменії потрібна «нова структура, парламентська форма правління, тому він готує референдум». Саргсян «поклявся» перед виборцями, що цю зміну моделі він робить не для того, щоб знайти лазівку для продовження свого правління. Однак згодом за допомогою адмінресурсу провладна Республіканська партія Вірменії отримала більшість у парламенті. Експерти зауважують, що подібна атмосфера, зміна конституції Вірменії і створення більшості, стало основою для того, щоб Серж Саргсян-президент передав владу… Саргсяну-прем'єру.

Цієї весни партія влади Вірменії почала говорити, що іншого кандидата на посаду прем'єра у них немає, окрім Саргсяна. Цей факт негативно сприйняла не тільки опозиція, яка побоюється укріплення авторитарної форми правління, але й суспільство через порушення даної Саргсяном обіцянки.

Загалом події, що відбуваються останнім часом в Вірменії, нагадують перехідний період до азіатського стилю правління, при якому правитель створює під себе закони і отримує необмежену владу, а також можливість передавати її у спадок.

Нікол Пашинян — лідер протестів у камуфляжній футболці та з перебинтованою рукою

У депутата від опозиційної партії 42-річного Нікола Пашиняна, який у 1990 роках працював репортером нових незалежних ЗМІ Вірменії, є досвід організації та участі в акціях протесту після президентських виборів Вірменії 2008 року. Тоді під час масових протестів загинуло 10 осіб, а Пашиняна засудили до семи років в’язниці, але роком пізніше амністували.

У 2012 році Пашиняна обрали депутатом вірменського парламенту. Він неодноразово брав участь в різних акціях протесту і демонстраціях, які організовували опозиційні сили. Фігуру Пашиняна у вірменському політикумі іноді звинувачували в тому, що він є маріонетковим революціонером, яким в потрібний момент маніпулює адміністрація президента Вірменії з метою створення видимості демократії в країні.

Водночас зараз Пашинян став однією з головних політичних фігур Вірменії, взявши на себе роль лідера опозиційних протестів.

Вуличні протести, тактика «мережевої» боротьби, блокування доріг і держоб'єктів

Сьогодні в центрі столиці Вірменії тривають масові протести з вимогою відсторонення від влади Саргсяна. Вранці 20 квітня сотні активістів опозиційного руху розбились на групи та почали блокувати рух транспорту у різних районах Єревана. У четвер на мітингу в Вірменії Пашинян закликав водіїв вантажівок перекривати дороги. Сьогодні водії трьох фур перекрили рух транспорту на перехресті вулиць Кіевян і Алабяна в Єревані.

Тим часом, поліція продовжила затримання учасників протесту. Так, вранці було затримано одного з лідерів руху «Відкинь Сержа» Давида Санасаряна. Пізніше його відпустили. Всього у п’ятницю в Єревані правоохоронці затримали понад 160 учасників демонстрацій.

Незважаючи на заклики з боку представників влади щодо політичного діалогу, опозиціонери продовжують виступати з вимогою зміни влади у Вірменії.

Також сьогодні студенти Державного лінгвістичного університету ім. Валерія Брюсова в Єревані перекрили вулиці Туманяна і Сарьяна міськими лавками і сміттєвими баками. Зауважимо, що в авангарді протестів в Єревані перебувають молодь і студенти. Головною рушійною силою стало нове покоління громадян, які не вчилися в радянських школах і готові боротися за свої права і свободи. Оскільки однією із заявленої опозиціонерами тактик революції стало використання соцмереж, то студенти і люди, що користуються інтернетом, частіше приєднуються до вуличних протестів в Єревані.

Ще одним фактором, про який згадують експерти, є той, що нинішню ситуацію у Вірменії можна назвати нестабільною стабільністю — коли думки в суспільстві або опозиційні настрої в суспільстві не мають пропорційної присутності в парламенті. Саргсян користується підтримкою приблизно 24% населення, однак у парламенті він отримав підтримку 70%. Тому в суспільстві назрів протест. Загалом Пашинян і Саргсян змагаються за владу, однак не зрозуміло, чи є у них чіткий план дій. Варто враховувати, що у Саргсяна є перевага — він контролює служби безпеки і головує у партії, до якої входять багато вірменських олігархів.

Проте акції протесту в Єревані тривають і набирають обертів.