Зона відчуження: як живе Чорнобиль 32 роки після аварії (ФОТО, ВІДЕО)

У цей день 26 квітня 1986 року о 1.23 ночі на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, який спричинив руйнування частини реактора і машинного залу. Пожежу, яка перекинулася на дах третього енергоблоку, вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту у четвертому енергоблоці згоріла. Внаслідок цього утворилася радіоактивна хмара, яка накрила території України, Білорусі, РФ та багатьох європейських країн. За Міжнародною шкалою ядерних подій INES цю аварію класифікували за найвищим — сьомим рівнем небезпеки.

У перші дні після аварії влада провела евакуацію населення з 10-кілометрової зони, надалі зону відчуження розширили до 30 км. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2 тис. 293 населених пунктів, у яких на кінець 1980 років мешкало понад 2,6 млн осіб. Після аварії на ЧАЕС з зони ураження вивезли понад 115 тис. осіб місцевого населення. Ця зона вважається непридатною для життя, однак там і нині мешкають самосели, а також зростає популяція представників тваринного світу.

Зараз в центрі міста Чорнобиль розташовується адміністративний корпус всієї зони відчуження. Однак за його межами стоять покинуті будинки, нагадуючи, що людина залишила ці місця понад 30 років.

«До зони відчуження повернулися пенсіонери. Вони своїми руками будували собі будинки. Жили там… Їх небагато, але практично в кожному селі в зоні відчуження один-двоє є таких, що повернулися і живуть вже довгенько. І такі старенькі там є років по 80. І гриби збирають… Але вони якось знають, куди можна йти, а куди не варто… Зимою борються з диким звіром. З кабанами, лисицями, вовками. Курей не заводять: лисиця прийде, вовк прийде… Їм вже втрачати нічого. От, подивіться: доживають до такого віку, повернулися назад і живуть», — розповідає очевидець подій, працівник Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Анатолій Білінський.

Водночас українські науковці стверджують, що у чорнобильській зоні відновлюється дика природа — зокрема, там знову з’явилися унікальні для України види тварин, наприклад бурі ведмеді, пише «ВВС Україна». Покинуті села зони відчуження стали ласими угіддями для тварин, оскільки різноманітність кормів в покинутих населених пунктах набагато вища, аніж на покладах або в чорнобильських лісах. Ймовірно, через це зустрічі з кіньми Пржевальського, оленями або козулями на вулицях покинутих сіл — досить буденне явище. Вчені тут вивчають поведінку тварин, використовуючи фотопастки, які здатні зафіксувати рух тварин вдень і вночі.

За словами біолога Сергія Гащака з Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології, держава досі не проводить тут серйозних досліджень. Гащак стверджує, що навіть попри радіацію там з’являються унікальні види тварин та птахів. Зростає кількість лосів, оленів, вовків, рисі, а також коней Пржевальського, яких сюди завезли в дев’яностих роках.