Новини
Ракурс
Фото: zbruc.eu

Вистраждати Антикорупційний суд: про що сперечалися та що ухвалили нардепи (ВІДЕО)

7 чер 2018, 15:10

7 червня депутати Верховної Ради продовжували обговорювати правки до законопроекту про Вищий антикорупційний суд (№ 7440), чим вони займалися й на попередніх пленарних засіданнях парламенту. Після розгляду низки зауважень та виступу президента Петра Порошенка у засіданні оголосили перерву, а комітет Ради з питань правової політики і правосуддя зібрався і проаналізував усі пройдені правки. У цей же час відбулося засідання голів депутатських фракцій за участі спікера Ради Андрія Парубія.

«Ми змогли знайти формулу, яка повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії», — повідомив Парубій, оголосивши про успішне завершення переговорів з МФВ щодо законопроекту № 7440.

Він також заявляв, що дискусійні норми проекту закону узгоджувалися з Венеційською комісією. Всього було узгоджено 13 із 14 рекомендацій.

Суперечка нардепів на засіданні комітету Ради

У центрі уваги комітету Ради з питань правової політики і правосуддя опинилися правки до законопроекту, які стосувалися ролі міжнародних експертів, зокрема Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), у створенні Антикорупційного суду. Каменем спотикання стали питання щодо регламенту роботи ГРМЕ, проведення конкурсу на посади суддів нового суду, а також комунікації між експертами та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ). Депутат Леонід Ємець оприлюднив правки до закону, які парламентарі отримали на засіданні комітету (опубліковані наприкінці матеріалу).

Нардеп Мустафа Найєм заявив про те, що форма роботи Громради експертів у законопроекті не прописана.

«Регламент роботи як приймається — більшістю чи чотирма голосами? І як це рішення буде передаватися до ВККСУ? Яким чином має відбуватися комунікація Громради експертів і ВККСУ? У паперовій формі? Хто підписує? Чи є якась форма керівництва у цієї комісії? Що це взагалі таке — збіговисько трьох чи шістьох людей? — запитав у авторів законопроекту Найєм, наголошуючи на відсутності у законі норм, які регламентують роботу Громадської ради міжнародних експертів.

У відповідь очільник профільного комітету Руслан Князевич заявив, що це не входить до обов’язків Венеційської комісії нав’язувати якісь регламентні процедури міжнародним експертам.

«З точки зору українського закону — це не вірно, з точки зору Венеційської комісії — це неприпустимо. Не треба втручатися українським законом у діяльність Громадської ради міжнародних експертів. Ми запропонували тільки те, в який спосіб вони можуть разом з ВККСУ приймати рішення щодо критеріїв, які їм належить оцінити», — сказав Князевич.

Фото: Коментар представника "Трансперенсі Інтернешнл"

Згодом ситуацію щодо того як у законі прописаний регламент майбутньої роботи міжнародних експертів прояснив міністр юстиції Павло Петренко.

«Повірте мені, міжнародним експертам повинно вистачати професійності для того, щоб вони самостійно затвердили свій регламент. Це їхнє дискретне право. Коли будуть призначені шість міжнародних експертів, вони зберуться на засідання і самі собі визначать внутрішній регламент роботи», — повідомив Петренко.

Міністр також додав, що ухвалений експертами регламент роботи Громради має бути доведений до відома ВККСУ.

Фото: Коментар представника "Центру протидії корупції"

«Ми отримаємо схвальний відгук від Венеційської комісії та МВФ, якщо ухвалимо цей закон», — запевнив Петренко.

У відповідь Петренку прозвучала низка зауважень та звинувачень у наданні неправдивої інформації. Зокрема, щодо складу Громадської ради міжнародних експертів міністр казав, що їх обиратимуть з-поміж іноземців, у той час як у законі прописано «громадян України чи іноземців». Також Петренку нагадали його репліку про те, що «іноземцям-міжнародникам надається вирішальний вплив».

«Ми не бачимо у законопроекті матеріалізації їхнього рішення, бо ви виключаєте відповідну частину, де зазначено, що своє рішення вони оформлюють у висновку. І саме шляхом цього висновку має відбуватися їхній вирішальний вплив. А ви висновок виключаєте, тому і впливу ніякого вони не матимуть. Міністре, не вводьте в оману членів комітету», — звернулася до Петренка нардеп Олена Сотник.

Окрім цього, на засіданні комітету пролунала низка заяв про поспішний темп розгляду цього законопроекту та правок щодо нього, а також про те, що цей документ нівелює роль міжнародних експертів.

Водночас нагадаємо, що сьогодні зранку з’явилася інформація про те, що вночі керівництво українського парламенту та міжнародні організації досягли компромісу у питанні створення Громадської ради міжнародних експертів Антикорупційного суду. Як повідомив депутат Найєм, відповідно до домовленостей, вето Ради міжнародних експертів при призначенні суддів може бути подолано більшістю голосів спільної комісії, у яку входять члени ВККСУ та ГРМЕ. Тобто ВККСУ складається із 16 членів, а Рада експертів — із шістьох, у спільній комісії буде — 22 особи.

Згодом, після понад години дебатів, комітет Ради з питань правової політики підтримав остаточну редакцію закону про Антикорупційний суд. За відповідне рішення проголосувало 12 членів комітету.

Голосування нардепів за закон про Антикорупційний суд

Перед голосування спікер Парубій надав слово очільникам парламентських фракцій.

«Для чого такий закон ухвалювати у такий ганебний спосіб? «Самопоміч» буде підтримувати законопроект, який ми ще раніше розробили. У цьому законі є ризик — номінування експертів буде робитися не урядами держав, а просто міжнародними організаціями. Знову спробують привезти різних Найджелів Браунів», — заявив Єгор Соболєв.

В свою чергу, Юлія Тимошенко зазначила, що її команда відпочатку підтримувала створення Антикорупційного суду.

«Ми підтримаємо, якщо він буде незалежним від президента… Але я можу зараз сказати — цей законопроект залишає Антикорупційний суд приватною власністю глави держави», — сказала нардеп.

Вона також запропонувала передати остаточний варіант нормативного акту на розгляд Венеційської комісії, а після обіду зібратися і ухвалювати рішення.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко сказав, що суспільство не вірить у ту містифікацію, яка була влаштована сьогодні.

«Команда Радикальної партії проти зовнішнього керування державою», — заявив політик.

Євген Рибчинський з «Волі народу», навпаки, закликав голосувати за Антикорупційний суд, а представники «Оппоблоку» повідомили, що голосуватимуть проти.

Після виступу нардепів розпочалося голосування за результатами якого Верховна Рада ухвалила проект закону про Антикорупційний суд. Таке рішення підтримали 315 народних обранців, зокрема: 123 нардепів із фракції БПП, 70 парламентарів з «Народного фронту», 43 позафракційних нардепи, двоє з «Опозиційного блоку», 22 — з «Самопомочі», 21 з партії «Відродження», двоє радикалів, 14 представників об'єднання «Батьківщина» та 18 нардепів з групи «Воля народу».

Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд визначений — це постійнодіючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України, завданням якого є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів.

Юрисдикція Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України. Передбачається, що він розглядатиме віднесені до його відання справи як суд першої та апеляційної інстанцій. Формування суду передбачено впродовж 12 місяців із дня набуття законом чинності.

23 травня нардепи почали розгляд 1927 правок, дискусії були складними. І лише сьогодні законопроект вдалося ухвалити. Однак, невідомо, чи не буде внесено до тексту законопроекту правки і «оновлення», на які під час сьогоднішнього хаосу та галасу ніхто не звернув уваги. Наразі публікуємо документ, який депутати отримали напередодні засідання профільного комітету.

Джерело: Ракурс


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter