Адвокат пояснив, чому в Україні справи закінчуються без обвинувальних вироків

У нашої судової системи найчастіше немає ані мети, ані бажання встановити об'єктивний хід подій. Суддям і обвинувачам однаково, для них будь-яка людина апріорі винувата. Про це в інтерв’ю «Ракурсу» заявив адвокат Ігор Фомін.

«В якійсь мірі я їх розумію. Адже в наших умовах якщо обвинувач заявляє, що людина винна, і не домагається обвинувального вироку — все. Він або непрофесіонал, або корупціонер — для громадськості третього не дано. Судді ж іноді перебувають під таким тиском, що думають про закон в останню чергу», — каже правник.

За його словами, в нашій судовій системі обвинувальні акти, підозри базуються на надуманих припущеннях винуватості. Часто події, що викладаються, і прив’язка до конкретної особи розірвані в часі, просторі і нагадують більше бульварний роман, ніж обвинувальний акт, який має бути заснований виключно на доказах.

«Головна причина, я вважаю, у всіх справ, по суті, одна, — пояснює Ігор Фомін. — Відбулася революція, владу було повалено, кипів народний гнів через велику кількість загиблих і набатом гриміла вимога покарати винних. Натхненні передбачуваною перемогою демократії в Україні, старі європейські демократії, підтримуючи нашу країну, наклали санкції на всіх підряд, незалежно від конкретних кримінальних справ. Тоді просто склали і затвердили список винуватих. Минув час і правоохоронній системі було поставлено запитання: які конкретно злочини вони скоїли? І ось тут понеслося, нумо реєструвати перші-ліпші кримінальні справи».

Ця ситуація перевернула все догори дриґом, вважає адвокат: «Адже спочатку ми повинні виявити злочин, а потім шукати злочинців. А у нас були призначені злочинці й під них почали, вибачте за термін, ліпити абиякі злочини. Так сторона обвинувачення ніколи не виграє. Я переконаний, що жодна з цих справ не має правової перспективи, принаймні, з тих, які я вивчав і в яких брав участь особисто».

«У нас вже стало нормою, що перемішано все: право, судова система і пристрасті суспільства, його бажання, поспішні оцінки, які базуються на фактах і доказах. Плюс до цього політика, тому що політики, відчуваючи бажання громадських мас побачити покараних, потурають суспільству й називають людей винними ще до вироку. На мій погляд, це неприпустимо», — наголошує він.

«У нас прокурор як сторона обвинувачення ніколи не каже: я переконаний у винуватості особи і доведу це суду. З першої хвилини кримінального переслідування затверджується як безумовний факт, що зазначена особа скоїла злочин», — зазначає Ігор Фомін.