Головні події 2018-го: як цей рік змінив Україну (ФОТО, ВІДЕО)

У 2018 році трапилася низка подій, які сколихнули Україну. Нарешті було оновлено склад ЦВК, православна церква отримала томос та шанс на об'єднання в єдину релігійну структуру, Росія захопила моряків ВМС ЗСУ в Керченській протоці, продовжуючи свою агресивну політику й відмовляючись йти на контакт у питанні звільнення полонених громадян України. У відповідь парламент розірвав договір про дружбу з Москвою. Київ також бойкотував чемпіонат світу з футболу, який влітку пройшов в РФ.

Вперше за чотири роки у 10-х областях країни місяць діяв воєнний стан. Вже традиційно для останніх років горіли склади боєприпасів — цього разу у Чернігівській області. Антитерористична операція навесні трансформувалася в операцію Об'єднаних сил, а військовослужбовці почали вітатися «Слава Україні!».

Сенцов оголосив голодування, яке тривало 145 днів. У Києві вбили правозахисницю Ірину Ноздровську, не вбили російського журналіста Аркадія Бабченка. В Херсоні облили кислотою Катерину Гандзюк, яка за кілька місяців померла у лікарні. Продовжилися напади на активістів.

З України видворили грузинського політика Михайла Саакашвілі. Арештували нардепа Надію Савченко та політика з оточення одіозного Віктора Медведчука Володимира Рубана, яким інкримінували підготовку теракту у Верховній Раді та урядовому кварталі.

Зросли ціни на газ для населення. Розпочалася медична реформа — українці вперше обирали сімейних лікарів. Верховна Рада ухвалила закон про «євробляхи», який не сподобався багатьом власникам авто на іноземних номерах.

Диппредставництва Будапешту активізували видачу угорських паспортів на Закарпатті (ніколи такого не було і ось знову). Екс-очільник Державної фіскальної служби Роман Насіров, за прикладом екс-глави Держслужби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського, через суд поновився на роботі. Журналісти оприлюднили розслідування щодо заступника глави Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, згідно з яким його родичі мають російські паспорти, а сім’я володіє майном на 8 млн дол. Ніхто, в принципі, й не здивувався, окрім самого Семочка.

Країна потрохи входила в передвиборчий період. На політарені знову виринули Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Андрій Садовий, відбувся розкол в «Опозиційному блоці». До тих, хто на реаліях української політики встиг зуби з’їсти, несподівано приєдналися зірки шоу-бізнесу — Володимир Зеленський та Святослав Вакарчук (тут ми не унікальні, президентом Гватемали цьогоріч став комік, а Арнольд Шварценеггер свого часу керував Каліфорнією). Та й таке…

Підсумуємо ключові події року в житті України:

Томос

2018 рік став роком значного поступу у релігійних питаннях. 29 листопада на засіданні синоду Вселенського патріархату було схвалено текст томосу про автокефалію української церкви. Потім у Києві відбувся Об'єднавчий собор, на якому було створено Православну церкву України та обрано її предстоятеля — митрополита Епіфанія. У Константинополі чекають на об'єднання УПЦ КП, УПЦ МП і Української автокефальної церкви. Очікується, що 6 січня напередодні Різдва Епіфаній отримає томос із рук Вселенського патріарха.

Трансформація АТО в ООС, захоплення моряків на Азові та воєнний стан

Навесні в Україні офіційно закінчилася антитерористична операція на Донбасі, яка тривала чотири роки, та розпочалася операція Об'єднаних сил. Керівництво діями силовиків відтепер покладено на Збройні сили України, а не СБУ, як було досі. ООС поширюється на Луганську та Донецьку області й азовське узбережжя. Ці території розділено на три зони безпеки: «зелену», «жовту» та «червону». Впродовж року одні з найактивніших бойових дій точилися в районі Світлодарської дуги. 24 листопада українські захисники повністю звільнили село Розсадки у Бахмутському районі, змістивши лінію фронту майже на 1,5 км.

25 листопада військові РФ у Керченській протоці атакували і захопили три кораблі ВМС та 24-х військовослужбовців. Пізніше всіх українців окупаційний суд Криму заарештував на два місяці — до 25 січня. Громадян України таємно перевезли до Москви, де кинули уСІЗО. Всі моряки визнали себе військовополоненими.

У зв’язку з агресією Росії в Азовському морі було ухвалено рішення запровадити у 10-ти областях країни воєнний стан, який почав діяти 26 листопада та завершився 26 грудня. Цього ж дня президент Петро Порошенко заявив, що немає підстав для продовження дії особливого періоду.

Голодування Сенцова та блокування Росією питання обміну полоненими

Український режисер Олег Сенцов, засуджений у Росії до 20-ти років тюремного ув’язнення за фейковими звинуваченнями у нібито підготовці терактів в анексованому Криму, 14 травня оголосив голодування з вимогою звільнити всіх українців, яких незаконно утримує Росія. Сенцов припинив голодування 6 жовтня, назвавши цей крок «вимушеним через загрозу насильницького годування». Його голодування тривало 145 днів.

Разом з тим, цьогоріч не зрушило з мертвої точки питання обміну полоненими, яких утримують терористи ОРДЛО на підконтрольній Росії території Донбасу. У тюрмах РФ продовжують перебувати низка громадян України, яким було винесено політично мотивовані вироки.

Вбивства Ноздровської та Гандзюк, напади на активістів

1 січня 2018 року у Вишгородському районі Київщини було вбито правозахисницю Ірину Ноздровську. Згодом правоохоронці затримали Юрія Россошанського, син якого у вересні 2015 року на смерть збив на автомобілі сестру Ноздровської. Суд у цій справі ще триває.

31 липня на активістку й працівницю Херсонської міськради Катерину Гандзюк було скоєно напад з використанням сірчаної кислоти. Жінка отримала опіки 40% шкіри й померла 4 листопада внаслідок отриманих травм. Після смерті активістки поліція перекваліфікувала її справу на «закінчене вбивство». Кримінальне провадження розслідується як «умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб».

Вбивство Гандзюк пов’язують з викриттям активісткою корупційних схем на Херсонщині. Водночас у Верховній Раді була створена Тимчасова слідча комісія, яка аналізує цей інцидент та низку інших нападів на активістів, кількість яких значно зросла у 2018 році.

«Вбивство» Бабченка

29 травня з’явилася інформація про «вбивство» у Києві російського журналіста Аркадія Бабченка. Наступного дня голова СБУ Василь Грицак повідомив, що журналіст живий. Правоохоронці затримали громадянина України Бориса Германа, якого російські спецслужби найняли для організації вбивства. Германа засудили до 4,5 років в’язниці.

Цей інцидент з інсценуванням вбивства сколихнув не лише українську журналістику, а й світові ЗМІ — які, попри радість за збережене життя журналіста, піднімали питання щодо оприлюднення органами влади неправдивої інформації.

Вибухи на військових складах поблизу Ічні

9 жовтня на арсеналі біля Ічні у Чернігівській області почали вибухати боєприпаси. У зоні ураження опинилися 30 населених пунктів. СБУ заявила про можливу диверсію, оскільки підрив арсеналу стався у чотирьох різних місцях. Згодом було встановлено, що детонацію було проведено за допомогою мобільного телефону. Територія арсеналу становить близько 682,6 га.

Перед пожежею там зберігалося 69,5 тис. т боєприпасів, 95% яких було знищено. 24 жовтня всі осередки загоряння ліквідували. Обійшлося без жертв. 18 грудня піротехніки завершили роботи із розчищення та розмінування територій.

Зростання цін на газ та перший крок медреформи

19 жовтня Кабінет міністрів ухвалив рішення про підвищення ціни на газ для населення з 1 листопада 2018 року. Нова ціна зафіксована на рівні 8550 грн за тисячу кубометрів газу (підвищення на 23,5%). Ухвалення цього рішення було однією з вимог МВФ для надання чергового траншу, який Україна отримала у грудні.

Також цьогоріч стартувала реформа первинної ланки надання медичної допомоги. Українці отримали право вільно обирати для себе лікаря. Для цього пацієнти укладали з лікарями декларації. Станом на 18 грудня понад 23 млн осіб обрали собі сімейних лікарів.

Операція «депортація Саакашвілі»

Політик Михайло Саакашвілі, який покинув Грузію у 2013 році після завершення свого другого президентського терміну, спочатку отримав громадянство України, а в липні 2017 року президент Петро Порошенко позбавив його цього привілею. Підставою назвали те, що Саакашвілі нібито вказав недостовірну інформацію в заяві на отримання громадянства й не вказав дані про судимість. Влада вислала Саакашвілі до Польщі, звідки він здійснив прорив кордону 10 вересня 2017 року.

У Генпрокуратурі Саакашвілі висунули звинувачення у співпраці з представником оточення Януковича Сергієм Курченком, який переховується в Росії. 12 лютого політика затримали у Києві. Пізніше Держприкордонслужба підтвердила видворення лідера партії «Рух нових сил» до Польщі. Саакашвілі заборонили в’їзд в Україну до 13 лютого 2021 року.

Легалізація «євроблях»

8 листопада Рада запровадила нові правила розмитнення автомобілів та жорсткіші штрафи для «євроблях» з однією пільгою — впродовж 90 календарних днів базова ставка акцизного податку розраховується з 50-відсотковою знижкою. Згодом власники автомобілів на іноземних номерах провели низку протестів з блокуванням автошляхів, вимагаючи скасування ухвалених парламентом законів.

Однак 23 листопада Порошенко дав старт легалізації автомобілів на іноземних номерах, ввезених в країну в режимі транзиту, а Кабмін ухвалив тимчасовий порядок їх розмитнення. Тим часом у прикордонних регіонах на заході країни люди почали кидати автомобілі на єврономерах обабіч доріг.

Теракт Рубана і Савченко

8 березня на КПВВ на Донбасі був затриманий з арсеналом зброї Володимир Рубан. Зброю він віз з окупованої території на підконтрольну частину України. Надію Савченко затримали 22 березня у Верховній Раді після зняття з неї недоторканності.

У Генпрокуратурі підозрюваним інкримінують вчинення дій з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади. Зараз вони перебувають під арештом. Савченко загрожує покарання аж до довічного ув’язнення.

Розірвання договору про дружбу з РФ

17 вересня Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією, який було підписано 31 травня 1997 року у Києві. У ньому сторони зобов’язалися поважати територіальну цілісність і суверенітет, непорушність існуючих кордонів, зменшувати кількість озброєння, надавати права і свободи громадянам обох країн.

Оскільки Москва продовжує чинити агресію проти України, окупувавши частину територій, Верховна Рада 6 грудня припинила дію договору про дружбу. Законопроект № 0206 підтримали 277 нардепів.

ЦВК та колоритні президентські рейтинги

20 вересня сталося диво, на яке чекали чотири роки, — Верховна Рада нарешті призначила 14 нових членів Центральної виборчої комісії. Вперше посаду голови ЦВК обійняла жінка — Тетяна Сліпачук.

Нині країна входить в активну фазу президентської кампанії, яка супроводжується появою несподіваних облич на політичній арені внаслідок запиту суспільства на нових політиків. Ця потреба в українському сьогоденні реалізовується у дивний спосіб — в соціологічних рейтингах не лише з’явилися, а й посідають чільні позиції представники шоу-бізнесу — комік Володимир Зеленський та співак Святослав Вакарчук. Однак обидва вони, згідно з президентськими рейтингами, програють старій політичній школі обіцянок Юлії Тимошенко.

Насамкінець, пригадаймо тріумф українського спортсмена Олександра Абраменка на зимовій Олімпіаді в Південній Кореї. Можливо українцям пощастить у 2019 році всією країною виконати карколомний стрибок, прокрутитися догори дригом, й не лише успішно приземлитися, а й встояти на своїх ногах.

Прощавай, 2018 рік! З наступаючим Новим роком, Україно!