Енергомережа Європи працюватиме попри будь-які виклики глобального потепління — учені

Потепління клімату не повинно стати перешкодою для функціонування електроенергетичних систем Європи, значна частина котрих працює на відновлювальній енергії.

Такого висновку дійшли вчені з Університету Орхуса в Данії, вивчаючи наслідки впливу змін клімату на залежні від погодних умов системи відновлювальної електроенергетики, повідомляє видання EurekaAlert.

Базовані на вітровій та сонячній енергії електроенергетичні системи повинні працювати майже однаково добре як в нинішньому, так і в майбутньому європейському кліматі, попри зміну погодних умов, таку як очікуваний підйом температур та рівня моря, вважають учені.

Використовуючи дані погодних моделей, команда дослідників розробила прогнози розвитку європейської енергомережі за найбільш поширеними сценаріями глобального потепління до 2100 року.

«У цьому дослідженні ми намагаємося зрозуміти, наприклад, як зміна клімату впливає на систему, незалежно від того, які технології використовуються для покриття попиту, котрий не може задовільнити вітрова та сонячна енергетика», — зазначає один із авторів дослідження Смель Козарчанін.

Попри нові екстремальні погодні умови, передбачені майбутніми кліматичними сценаріями, дослідники не виявили великої різниці в ключових показниках для поновлюваних електричних систем.

Це свідчить про те, що конструкції систем, створені відповідно до нинішньої погоди, повинні працювати аналогічно й у кліматі майбутнього.

На думку учених, це пояснюється тим, що існуючі системи розроблені з врахуванням необхідності протистояння екстремальним погодним явищам — їм просто зараз не доводиться стикатися з ними так часто, як це може бути в майбутньому. Дослідники також зазначають, що європейський попит на електрифіковане опалення та охолодження фактично зменшиться через потепління, оскільки кондиціонер потребує набагато менше енергії, ніж системи опалення на європейських широтах. Цей зменшений попит врівноважить незначне зменшення потужності вітрової та сонячної енергії, яку передбачають їхні моделі.

«Екстремальна погода може вимагати змін у генераторах та інших частинах системи, — зазначає Козарчанін. — Наприклад, майбутні вітрові турбіни можуть потребувати нових типів захисту від штормів, а сонячним батареям може знадобитися захист від надмірних грозових ударів».

Тим не менш, дослідники вважають, що європейська електрична мережа все ще потребуватиме певного налаштування, щоб ефективно працювати в майбутньому. Передача потужності добре розвинена в більшості країн, але масивна взаємопов'язана електрична система, що охоплює Центральну Європу, потребуватиме посилення для ефективної передачі відновлюваної енергії між країнами.

«Головним викликом для майбутніх мереж, скоріше за все, буде політична та суспільна воля до інвестування та належного планування топології мережі» — наголошує Козарчанін.

Нагадаємо, нещодавно вчені встановили, що внаслідок глобального потепління Одеса може піти під воду.