В Антарктиді через коронавірусний карантин застрягли українські вчені, ресурсів на зимівлю у них обмаль (ФОТО, ВІДЕО)
https://racurs.ua/ua/n135734-v-antarktydi-cherez-koronavirusnyy-karantyn-zastryagly-ukrayinski-vcheni-resursiv-na-zymivlu.htmlРакурсВ Антарктиді на станції «Академік Вернадський» змушена затриматися 24-та група українських дослідників, яку через пандемію коронавірусу і скасування авіарейсів, не можуть змінити представники 25-ї української експедиції.
Одеський гідробіолог Андрій Зотов, котрий зараз перебуває в Антарктиді, повідомив, що на станції працюють дві групи фахівців: 12 полярників (серед них семеро вчених — представники Національного антарктичного наукового центру, які працюють на «Вернадському» цілий рік і зимують там же) і 17 сезонних дослідників, які прибули в січні. Усі сезонники і частина полярників, які відпрацювали понад рік, повинні були відправитися додому, але через коронавірусний карантин поки це неможливо, пише «Думська».
Видання зазначає, що 29 осіб на станції не зможуть перезимувати фізично — не вистачить ресурсів, тому Київ повинен оперативно шукати шляхи для повернення вчених, оскільки часу залишилося — у кращому випадку місяць.
МОН та Національний антарктичний науковий центр у тісній співпраці з МЗС України та постійним представництвом України у Чилі шукають шляхи, щоб доправити експедицію на станцію «Академік Вернадський». Там 25-та УАЕ має змінити на станції своїх колег, які працюють на «Вернадському» вже близько року, — зазначили у профільному міністерстві.
Тут є місця, де теж вирує життя. Західне узбережжя витягнутого в бік Південної Америки Антарктичного півострова є місцем поширення хоч і не дуже різноманітної, але досить унікальної флори, — каже керівник сезонного загону української експедиції доктор біологічних наук Іван Парникоза.
Нагадаємо, «Академік Вернадський» — це колишня британська станція «Фарадей», передана Україні в лютому 1996 року. Вона розташована на мисі Марина острова Галіндез, у семи кілометрах від західного берега Антарктичного півострова. У наших біологів були і справжні відкриття. Наприклад, зібрані зразки Бокеля — прісноводних ракоподібних — дозволили істотно переглянути загальний ареал цього виду в регіоні. Також знайдені нові для району української станції види і роди найпростіших, коловерток і ракоподібних. Цікавою знахідкою стали нові, суто печерні види безхребетних, відкриті українцями в льодовій печері на острові Галіндез і розташованому в ній підлідному озері.