Кінець земельному кріпацтву vs все пропало: реакція соцмереж на ухвалення закону про ринок землі (ФОТО)

Закон про ринок землі на позачерговому засіданні Верховної Ради у ніч на 31 березня ухвалили народні обранці. Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» у другому читанні підтримало 259 парламентарів. Нормативний акт надає власникам сільськогосподарської землі право на продаж своїх ділянок (паїв) з 1 липня 2021 року. До 2023 року право на купівлю землі матимуть лише фізичні особи.

Прихильниками відкриття українського ринку землі у Раді стали 206 нардепів фракції «Слуга народу», 13 депутатів фракції «Голос», 23 нардепи з «Європейської солідарності» та 12 депутатів із групи «Довіра». Проти виступили нардепи від «Батьківщини», групи «За майбутнє" та ОПЗЖ.

«Ракурс» зібрав полярно різну реакцію соцмереж на відкриття ринку землі.

Хто пропустив, ось стислий переказ ключових положень закону про ринок землі, ухваленого минулої ночі: 1) всю землю вивезуть вагонами в Німеччину, але вже після 2021 року. 2) те, що залишиться, скупить Сорос, але вже після 2023. 3) у Юлі, яка вже морально постраждала від газової реформи, додатково зменшаться доходи. І не колись, а зараз. 4) ОПЗЖ теж не в захваті, звітувати кураторам нема про що. Заради пунктів 3 та 4 особисто я готовий перетерпіти пункти 1 та 2, — написав журналіст Сергій Сидоренко.

Чому люди, котрі не мають землі, переживають за те, що з нею робитимуть її власники? Це не ваше майно і не ваша справа, що людина робитиме зі своєю власністю. Якісь печерні радянські колгоспники на пару з Шуфричем повилазили, — обурюються користувачі Фейсбук.

Народний депутат Ігор Колихаєв з Херсонської області послідовно виступає проти продажу землі. У Раді природно теж голосував проти закону. Давайте подивимося його декларацію: лише торік депутат Колихаєв став власником 11 земельних ділянок загальною площею під сотню гектарів. Це офіційна, відкрита інформація. Середній розмір цих ділянок 6−8 га. Тобто, це звичайнісінькі земельні паї, які противник продажу землі якимось чином отримав у власність. Містика! Землю продавати не можна, а земельні ділянки у земельних магнатів множаться зі швидкістю коронавірусу. Як же так? Закону немає, а земля у власності з’являється? — пише журналіст Денис Казанський.

Трохи буде спокою з тим коронавірусом, бо експерти перемкнулися на ринок землі, — іронізують інші.

Почніть з того, що відкрийте декларацію будь-якого чиновника на сайті НАЗК. Там ви знайдете, що ці поважні пани і пані майже всі володіють земельними ділянками. Тобто, можуть їх продавати і купувати… Увага, запитання: якщо землю, на якій безпосередньо живете ви, давно і легально можна продати, то чому вашу землю і вас давно і легально не продали і що для вас змінилось зараз?, — запитує Сергій Мокряков.

Ринок землі є у всіх розвинутих країн. В нас його прийняли з адекватними обмеженнями, тому ніякої зради в цьому немає. Якщо на хочете, щоб китайці і олігархи купили вашу землю — не продавайте її олігархам і китайцям, — зазначають українці у Фейсбук.

Дуже б хотілося більш ліберальної реформи вже, а не у 2023 році (а ще років щонайменше з п’ять тому). Зрозуміло, що економічний ефекти буде малий, (це консенсус всіх експертів і економістів). А чи буде це рішення не поворотним кроком в сторону повного відкриття ринку землі — залежить лише від нас!, — наголошує Наталя Микольська.

Шановні противники Петра Олексійовича, котрих лев’яча частка від усіх 73%, вас обманули! Ніякого притягнення до кримінальної відповідальності «кривавого бариги» не буде… Перед обличчям епідемії та економічної скрути не приймаються нова версія бюджету, не призначається міністр енергетики, натомість голосується питання, котре ну зовсім не потребує нагального вирішення, і може почекати хоча б пару тижнів, — написав у Фейсбук екс-нардеп Ігор Луценко.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров також закликав Верховну Раду підготувати «кримський» розділ Земельного кодексу України, в якому необхідно виписати правила земельних відносин у деокупованому Криму, в основі якого має лежати право корінного кримськотатарського народу на свої землі, території і ресурси.