Півсотні нардепів оскаржили в Конституційному суді амністію учасників Майдану: суть подання (ДОКУМЕНТ)

Амністію учасників протестів під час Революції гідності оскаржили сьогодні 50 нардепів. Автори подання — нардепи Василь Німченко, Григорій Мамка і Олександр Качний.

Більшість тих, хто підписав подання, представляють фракцію «Опозиційна платформа — За життя», є серед них позафракційні нардепи, які колись були у фракції «Слуга народу», а також «слуга» Олександр Дубінський. Подання стосується відповідності Конституції України закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VІІ.

Прес-служба КСУ оприлюднила текст подання. У ньому зазначається, що нібито «окремі учасники масових акцій протесту відкрито зізнаються в застосуванні вогнепальної зброї до представників правоохоронних органів, їхньому вбивстві і в скоєнні тяжких злочинів іншого характеру».

Такі злочини внаслідок ухваленого закону не підлягають розслідуванню, а осіб, які підозрюються в їхньому вчиненні, звільнено від кримінальної відповідальності, — сказано в документі.

Автори подання стверджують, що у суспільстві було сформовано враження про «можливість безкарно скоювати злочини проти життя і здоров’я людини», а «потерпілі від злочинів були позбавлені гарантованих їм конституційних прав і свобод». Тому, на думку авторів, закон суперечить відразу 16 статтям Конституції України.

Нагадаємо, що оскаржений закон ухвалили 21 лютого 2014 року голосами 372 депутатів. Його автор — депутат Юрій Дерев’янко — заявив, що закон звільняє від відповідальності не лише тих, проти кого порушені кримінальні справи, а й тих, хто міг скоїти злочини.

Закон звільняв протестувальників від кримінальної відповідальності лише за конкретні можливі злочини (насильницьку зміну влади, посягання на життя державного діяча, завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, крадіжку, грабіж, розбій, приховування злочину). Обов’язкова умова звільнення від покарання — усі дії протестувальників, які підпадали під ці статті, мали бути пов’язані з акціями протесту. Участь людини в масових акціях підтверджувалася лише її заявою.

Чи не найважливіше в цьому законі — заборона для слідчих збирати, обробляти та зберігати будь-які персональні дані учасників протестів: імена, прізвища, місце проживання. Законодавець фактично заборонив розслідувати всі злочини під час Майдану, скоєні як проти мітингувальників, так і проти силовиків, оскільки так чи так слідчі мали збирати персональні дані про потерпілих — учасників протестів, — так коментував ситуацію колишній голова управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.