Новини
Ракурс
Вбивство Гонгадзе — хронологія подій, які 20 років тому зупинили диктатуру

Вбивство Гонгадзе — хронологія подій, які 20 років тому зупинили диктатуру (ФОТО, ВІДЕО)

16 вер 2020, 12:37

Георгій Гонгадзе зник двадцять років тому, в ніч на 17 вересня 2000 року. Вбивство журналіста показало зворотний бік епохи «червоних директорів» і «міцних господарників», які тоді керували Україною.

Георгій за життя не зміг зупинити Кучму й диктатуру, що насувалася на Україну, але він зупинив її своєю смертю. Кучма не зміг стати українським Лукашенком, Путіним або Назарбаєвим. Траєкторія історії змінилася, — написала 16 вересня у Фейсбук Мирослава Гонгадзе.

Як відомо, 16 вересня 2000 року о 22.20 Георгій Гонгадзе вийшов з будинку № 7 на бульварі Лесі Українки в Києві. При собі він мав чорну сумку з написом «50 років НАТО» і пакет з кавунами, пише «Українська правда»

Мирослава Гонгадзе у Фейсбук

Гонгадзе зупинив таксі Hyundai Sonata і планував їхати на вулицю Червоноармійську. Водій попросив його розміститися на задньому сидінні. Після цього до авто підбігло ще троє чоловіків — двоє сіли ліворуч і праворуч від пасажира, а один — на переднє сидіння.

17 вересня 2000 року на сайті «Української правди», створеної журналістом за п’ять місяців до викрадення, з’явиться замітка із заголовком: «Георгій Гонгадзе зник!!!».

Вдома на Гонгадзе чекали дружина і двоє трирічних дітей. Друзі обдзвонювали лікарні та станції швидкої допомоги, але марно. Того вечора без Георгія Мирослава разом з дітьми не могла потрапити до квартири, оскільки забула ключі. Він про це знав і поспішав додому.

В авто Гонгадзе був затиснутий двома оперативниками на задньому сидінні, й Пукачем, який з переднього сидіння бив журналіста гумовим кийком. Машина рухалася з Києва одеською трасою. Дорогою вбивці кілька разів зупинялися, щоб змінити номери на авто. Пукач також наказав водію Поповичу заїхати в село Сухоліси Білоцерківського району, де в будинку тестя взяв мотузку і лопату.

За 10 хвилин по опівночі автомобіль зупинився у безлюдному місці. Гонгадзе виволікли із машини, стягнули з нього куртку, кинули на землю, зв’язали мотузкою руки й ноги. Попович викопав яму неподалік від авто. Пукач душив журналіста спершу руками, потім ременем. Тіло Гонгадзе викинули до ями, облили бензином і підпалили. Пакет із кавунами викинули неподалік та поїхали вечеряти.

Матеріали допиту співучасника вбивства Костенка В. М. свідчать про його «мотивацію»:

Костенко пояснив, що після вбивства Гонгадзе начальник управління Пукач надавав йому матеріальну допомогу та заохочення по службі. Зокрема, 18 вересня 2000 року надав йому матеріальну допомогу в розмірі 100 грн.

На дев’ятий день після зникнення Гонгадзе перший заступник міністра МВС Микола Джига відрапортував: у пошуках зниклого журналіста міліція обстежила 17 тисяч об'єктів, зокрема, 3208 будівель, 4815 підвалів, 2232 каналізаційні шахти, 39 баз відпочинку, 67 автокооперативів і гаражів. Слідів Георгія знайти не вдалося.

2 листопада 2000 року біля населеного пункту Тараща було знайдено обезголовлене тіло. Багато місяців потому влада визнала, що це тіло Гонгадзе.

Вбивство Гонгадзе — хронологія викрадення журналіста / Фото: УП

Вбивство Гонгадзе — хронологія викрадення журналіста / Фото: УП

Вбивство Гонгадзе — хронологія викрадення журналіста / Фото: УП


Вбивство Гонгадзе — хронологія викрадення журналіста / Фото: УП

Справа про вбивство Георгія Гонгадзе в тій частині, що стосується виконавців, з’явилася в суді лише 23 листопада 2005 року. На лаві обвинувачених опинилися — начальник Головного управління кримінального пошуку МВС України Олексій Пукач і троє його підлеглих.

Джерело: Ракурс


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.


Загрузка...