Чому в лікарнях Західної України практично немає людей похилого віку з деменцією

У психіатричних стаціонарах в західних областях України практично немає людей похилого віку з деменцією. А у східних регіонах люди похилого віку з деменцією проходять стаціонарне лікування в одному відділенні з пацієнтами з іншими психічними розладами.

Як розповіла в інтерв’ю «Ракурсу» лікар-психіатр Ірина Пінчук, люди з деменцією не повинні перебувати разом з хворими на шизофренію або з людьми з іншими психічними захворюваннями.

У чому ж секрет того, що в західних областях України практично немає людей похилого віку з деменцією?

«Різні чинники, — відповідає Ірина Пінчук. — Релігійний уклад, можливість перебувати з літньою людиною вдома (в сільській місцевості), стереотипи, що склалися. В регіонах, де вважається ганебним віддати батьків у таку лікарню, рідні намагаються створити певні умови для людини, і вона залишається в сім’ї. В той час як у Східній Україні відділення заповнені. Більше з тим, багато хворих — кинуті у стаціонарах».

Лікар пояснила, що у великих промислових регіонах на сході переважна більшість людей працюють на підприємствах, коштів на доглядальницю немає, та й мережа таких послуг у нас не розвинена. З огляду на сформовані умови люди постають перед вибором і віддають пріоритет дітям, а не батькам.

«З іншого боку, у нас прописано, що якщо у тебе є діти, ти обмежений в отриманні державної соціальної допомоги. І в промисловому регіоні це все створило таку ситуацію: державні соціальні служби не беруть для догляду за наявності дітей, приватних немає або дуже дорогі для населення, і люди опиняються в лікарнях. У Західній Україні інший уклад: завжди є хтось поруч, родичі або сусід, ну і історично, культурно так склалося. Одна Україна — і такі різні підходи. Велику роль відіграє релігія. Дуже допомагає сім’ям з подібними проблемами католицька громада, православні — менше», — зауважує Ірина Пінчук.

З повним текстом інтерв’ю можна ознайомитися за покликанням.