ПЦУ вшановує пам’ять гетьмана, який 400 років тому ледь не зруйнував Москву

Православна церква України 20 квітня вперше вшановує пам’ять святого благовірного гетьмана запорізьких козаків Петра Конашевича-Сагайдачного.

На загальноцерковному рівні це відбувається вперше, повідомила прес-служба ПЦУ. Рішення про включення імені гетьмана до Місяцеслова ухвалив Священний Синод ПЦУ 21 серпня 2020 року.

Петро Сагайдачний походив з давнього православного галицького роду. Він народився у 1570 — 1580-х роках (точна дата народження невідома) на Львівщині.

У двадцять з невеликим років на військовій козачій раді всіх куренів був обраний гетьманом обозним генеральним. Він перший почав згадуватися в історії як Гетьман Запорізький. Конашевич-Сагайдачний домігся того, що уряд Речі Посполитої дав згоду задовольнити вимоги козаків про скасування посади старшого над козаками від польського уряду і про визнання влади вибраного на козацькій раді гетьмана над всією Україною.

Під час польсько-московської війни 1617−1618 років війська козаків брали участь в облозі Москви. 8 жовтня поблизу Тушино запорожці об'єдналися з силами королевича Владислава. Напередодні прибуття Сагайдачного литовський гетьман Ян Кароль Ходкевич розробив план штурму Москви. Цей план полягав у одночасному штурмі столиці з декількох сторін, з головними ударама біля Арбатських та Тверських воріт.

11 жовтня військо королевича Владислава та козаки Петра Сагайдачного розпочали наступ на Москву. Штурм тривав протягом декількох годин з третьої ночі і до світанку. Нападникам вдалося увірватись до міста зі сторони Арбатських воріт, проте, не отримавши належну підтримку, атака зупинилася. Не бачачи можливості продовження атаки, польські підрозділи із невеликими втратами відступили від міста.

Сагайдачний відомий як організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Він також відомий меценат православних братств та опікун братських шкіл.

Завдяки політиці гетьмана Петра Сагайдачного була відроджена на території Київської Митрополії православна ієрархія, а Київ повернув собі значення культурного й релігійного осередку України.