Марш в честь дивізії СС «Галичина» у Києві сколихнув «слуг» у Раді

Марш дивізії СС «Галичина» у Києві — марш вишиванок з нагоди 78-ї річниці створення підрозділу у складі військ Ваффен-СС Німеччини (який не засуджував трибунал у Нюрнберзі й не має прямого стосунку до УПА) пройшов ввечері 28 квітня. Ця подія спричинила хвилю емоційних суперечок та політичних заяв, зокрема й під час позачергового засідання Верховної Ради у четвер, 29 квітня.

Президентська фракція «Слуга народу» наприкінці засідання зібралася біля трибуни, де виступив нардеп-«слуга» Данило Гетьманцев.

Вони начебто вшановують борців за незалежність України. Ні! Вони паплюжать ідею самої Незалежності, за яку віддавали життя тисячі і тисячі українців, ставлячи її поряд зі словами «СС». СС — це визнаний усім людством злочин. Все, що пов’язане з СС — це злочин, — заявив Гетьманцев.

Нардеп також подякував колегам по фракції «Слуга народу» за «незмінну позицію в засудженні нацизму».

Ми обурені мовчанням міської влади Києва, яка не засудила цю акцію і дала можливість її проводити. Ми народ, який переміг нацизм. Перемогли тоді і перемагатимемо завжди. Слава Україні!, — підсумував Гетьменцев.

Окрім цього, «слуги» закликали вшанувати хвилиною мовчання пам’ять полеглих у Другій світовій війні.

Нагадаємо, у Києві ввечері 28 квітня пройшов марш вишиванок з нагоди 78-ї річниці створення дивізії СС «Галичина». Проведення маршу засудив і нинішній, і попередній директор Інституту національної пам’яті України.

Нардеп Володимир В’ятрович заявив, що не підтримує акцію й назвав учасників СС «Галичина» жертвами Другої світової війни, які «були змушені воювати за чужі, німецькі інтереси».

Натомість один із учасників маршу заявив, що йдеться про «нашу історію, яка може комусь не подобатися, проте всі, хто боровся з жовто-блакитним прапором за самостійну державу Україна, заслуговує пошани».

Нагадаємо, 8 травня в Україні згадуватимуть жертв Другої світової війни і відзначають День пам’яті та примирення. Його проголосила ООН у 2004 році. В Україні пам’ятну дату офіційно затвердили 9 квітня 2015 року. Верховна Рада в рамках реалізації політики декомунізації одночасно ухвалила іншу назву традиційного для радянської доби Дня перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941−1945 років. Тепер 9 травня відзначають як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

7 травня 1945 року було підписано акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23.01. З цієї нагоди у багатьох містах Європи та США відбулися велелюдні святкування. Водночас у радянській ідеології пам’ять про війну залишалася центральною впродовж десятиліть й помпезно плекався культ перемоги. Навіть День Перемоги було призначено не точно в річницю капітуляції Німеччини, а днем пізніше — 9 травня, ймовірно, з метою виокремлення ролі СРСР у війні та привласнення перемоги.