Таємницю найближчої до Сонця планети розгадали учені

Меркурій — найближча до Сонця планета, має надзвичайно велике співвідношення розміру металевого ядра щодо решти мантії планети. Поєднання цього факту з тим, що Меркурій є найменшою планетою Сонячної системи (після втрати Плутоном статусу планети), породило низку теорій.

Провідною версією була теорія про те, що зіткнення та удари з іншими тілами під час формування Сонячної системи призвели до втрати Меркурієм більшої частини скелястої мантії і залишили всередині велике, щільне металеве ядро. Проте нове дослідження міжнародної групи учених спростовує цю теорію, повідомляє видання Phys.org.

Розроблена ученими модель показує, що на щільність, масу та вміст заліза в ядрі подібних на Землю планет Сонячної системи впливає віддаленість від магнітного поля Сонця.

Згідно з цією теорією, розподіл сировини на ранніх етапах утворення Сонячної системи контролювався магнітним полем Сонця.

Чотири внутрішні планети нашої Сонячної системи — Меркурій, Венера, Земля і Марс — складаються з різних пропорцій металів та гірських порід, — зазначають автори дослідження. — Існує градієнт, за яким вміст металу в ядрі зменшується в міру віддалення планет від Сонця.

На думку учених, на початку формування нашої Сонячної системи, коли молоде Сонце було оточене хмарою пилу та газу, залізні частки притягувались до центру за допомогою магнітного поля Сонця.

Коли планети почали формуватися із згустків цього пилу та газу, планети, розташовані ближче до Сонця, включали в свої ядра більше заліза, ніж ті, що перебували далі. В результаті у наші дні:

• Меркурій має металеве ядро, яке становить близько трьох чвертей його маси;
• Венера та Земля мають ядра, на які припадають лише приблизно третина їхньої маси;
• Марс, найвіддаленіша з такого типу планет Сонячної системи, має невелике ядро, яке складає лише приблизно чверть його маси.

Зазначається, що ця модель допоможе і в пошуку життя біля інших зоряних систем — склад ядра планети важливий для оцінки її потенціалу щодо підтримування життя.

Наприклад, у Землі розплавлене залізне ядро створює магнітосферу, яка захищає планету від згубних для життя космічних променів. Крім того, ядро також містить більшу частину фосфору на планеті — важливої речовини для підтримки життя на основі вуглецю.

Джерело: Phys.org