Як «палеодієта» обмежувала чисельність людей у Кам’яному віці, встановили учені

Спільноти мисливців-збирачів були поширені у Кам’яному віці, а деякі з них існували на Землі і донедавна. Відомо, що їх розмір був порівняно невеликим — меншим, ніж це дозволяли ресурси місцевих екосистем.

Причини цього встановила міжнародна група вчених, проаналізувавши дані щодо приблизно 300 спільнот мисливців-збирачів, які існували до недавнього часу, повідомляє прес-служба Університету Макгілла (Канада).

Виявилося, що верхню межу чисельності членів таких спільнот обмежував короткий вегетаційний період у рослин, що змушувало людей покладатися на м’ясо.

Дослідники виявили, що багато з цих груп були набагато меншими, ніж можна було очікувати за показником продуктивності місцевої екосистеми (NPP). У регіонах з коротким вегетаційним періодом групи мисливців-збирачів мали меншу популяцію на квадратний кілометр, ніж групи, які протягом року покладалися на рясну рослинну їжу.

Отримані результати показують сильний, раніше невиявлений вплив сезонності на щільність населення через склад раціону, — наголошують дослідники. — Це сезонне вузьке місце значною мірою пояснює широку варіацію у щільності населення на одиницю NPP і ставить під сумнів використання цього показника для оцінки можливої кількості населення для давніх людей.

Таким чином, чисельність населення мисливців-збирачів залежала від доступної їжі в найбільш складний сезон, незалежно від того, скільки їжі було під час достатку.

В межах свого дослідження учені розробили математичну модель, яка імітує щоденну кормову діяльність людини (збирання та полювання) та результуючі потоки вуглецю (енергії) між рослинністю, тваринами та мисливцями-збирачами в реалістичному глобальному середовищі.

В результаті учених вразив той факт, що, попри довгий список невідомих, із рівнянь моделі випливав дуже однозначний результат.

Скрізь, де вегетаційні сезони були короткими, мисливцям-збирачам було потрібно м’ясо, що становить більшу частину їх раціону. І — як і в сучасному світі — для виробництва тієї ж кількості м’яса потрібно набагато більше землі, ніж для виробництва рослинної їжі, — наголошують дослідники.

Потім дослідники проаналізували результати етнографічних спостережень і виявили, що цей висновок добре підтверджується записами про відомі племена мисливців-збирачів, включаючи:

• народність аче в тропічному лісі Парагваю;
• хіві в савані;
• групи бушменів у пустелі Калахарі.

Через схожість способу життя сучасних мисливців-збирачів із способом життя наших предків, які займалися видобутком їжі, цілком імовірно, що сильна сезонність обмежувала чисельність популяції нашого виду в минулому, — резюмують дослідники.

Нагадаємо, учені перевірили, чи була справжня «палеодієта» такою корисною для здоров’я, як вважалося.