Лейкоз ховається від хіміотерапії у «сплячих» клітинах — учені

Британські вчені за допомогою експериментів на мишах встановили, чому невеликій кількості лейкемічних клітин вдається пережити вирішальні перші 28 днів хіміотерапії при лікуванні В-клітинного гострого лімфобластного лейкозу (BCP-ALL).

Близько 20% пацієнтів з цим захворюванням помирають від хвороби, і багато з тих, хто виживає, страждають від довгострокових ускладнень, оскільки лікування є дуже тривалим та інтенсивним. Чому цей вид раку так важко знищити, встановили учені з Університетського коледжу Лондона, повідомляє прес-служба вишу.

В ході експериментів спеціально модифікованим лабораторним мишам пересаджували клітини людського лейкозу, а потім тварин лікували від раку. В такий спосіб, учені намагалися дослідити механізми резистентності ракових клітин до лікування.

Річ у тім, що ракові клітини, як правило, складаються з кількох популяції, які містять різні групи мутацій. Хіміотерапія, як правило, знищує домінантні групи, проте частині до цього малопоширених клітин завдяки своїм мутаціям вдається вціліти і згодом активно розмножитися.

Широко поширеною є думка, що точна комбінація мутацій в раковій клітині визначає, чи залишиться вона після лікування і потенційно спричинить повернення хвороби. Проте виявилося, що у випадку BCP-ALL, вціліти раковим клітинам допомагає інший механізм.

На свій подив, виявили, що в ході експериментів не було зафіксовано генетичного відбору за стійкістю до хіміотерапії.

Вцілілі клітини не мали жодних конкретних комбінацій мутацій, як можна було очікувати — навпаки, вони навіть демонстрували низку мутацій, подібних до тих, що були в клітин, які не вижили, — наголошується в статті.

Однак учені виявили, що вціліли клітини дійсно мали унікальну сукупність інших властивостей, які називають «станом стійких клітин».

Особливості цього стану включають модель експресії генів, що нагадує стовбурові клітини кісткового мозку — клітини впадали в неактивний стан, своєрідну «сплячку». Такі сплячі злоякісні клітини не діляться (проте продовжують залишаючись злоякісними), але можуть почати ділитися за певних умов.

Дослідники наголошують, що сплячі клітини з’являються вже в первісному лейкозі, до всякої терапії, хоча і в дуже низькій кількості.

Це перший випадок, коли сплячі клітини коли-небудь спостерігалися при нелікованої лейкемії, наголошується у статті.

Ми поступово зрозуміли, що насправді це фенотип клітин (тобто як вони виглядають і як поводяться), а не їхній генотип (тобто їхній спектр генетичних мутацій), показує, чи вціліють вони після лікування, — зазначають дослідники.

Чи є такі особливі сплячі клітини в інших типів злоякісних хвороб і як з ними боротися, покажуть подальші дослідження.