Україна розкрила нові дані про злочини НКВС, РФ — засекретила сталінських катів

СБУ та Державна архівна служба надали онлайн-доступ до архівних документів щодо діяльності радянських репресивних органів у Криму.

У них, зокрема, містяться відомості про ініційовані з Москви масштабні репресії, що які чинилися на Кримському півострові. Про це повідомляє прес-центр СБУ.

Оприлюднені матеріали мають важливе значення в умовах гібридної війни з Росією і тимчасової закритості Кримських архівів. Нині вкрай важливо знайомити широкий загал з історичною правдою, — наголошують у відомстві.

Серед документів, які відтепер можна буде переглянути онлайн:

• акти про виконання смертних вироків органів ВНК-ОДПУ за 1920−1922 та 1928−1934 років та судових органів на території Криму за 1920−1941 роки;
• протоколи засідань Кримських колегій Всеросійської надзвичайної комісії та президії Державного політичного управління у містах Сімферополь, Севастополь та Феодосія за 1921−1922 роки;
• частину протоколів засідань трійки УНКВС Кримської АРСР за 1937 рік.

Наразі визначено перелік із 106 архівних справ, що висвітлюють репресивну діяльність радянських органів державної безпеки у Криму, з яких оприлюднено електронні копії 30 справ, — зазначають у СБУ.

Оприлюднені документи доступні за посиланням.

Зазначається, що Архів СБУ впродовж наступного року планує продовжити поповнення тематичної колекції, зокрема протоколами засідань трійки УНКВС Кримської АРСР та актами про виконання смертних вироків за рішеннями цього позасудового органу.

Водночас у Росії засекречують інформацію про катів НКВС.

Так, 8 грудня Верховний суд РФ визнав законними положення президентського указу № 1203 «Про затвердження Переліку відомостей, віднесених до державної таємниці» від 30 листопада 1995 року, на підставі яких було засекречено інформацію про співробітників НКВС, причетних до репресій, повідомляє видання Meduza.

Таке рішення було ухвалене під час розгляду позову історика Сергія Прудовського, який вивчає масові репресії проти колишніх службовців Китайсько-Східної залізниці.

Прудковський, зокрема, намагався отримати дані імена співробітників НКВС, причетних до справи Тетяни Кулик, розстріляної як «японська шпигунка» у 1937 році та реабілітованої посмертно. Справу Кулик розсекретили у 2019 році.

Проте на підставі цього президентського указу ФСБ відмовилися надати відповідну інформацію, мотивувавши це тим, що розкриття імен співробітників може «спричинити розпалювання національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі».

Прудковський у своєму позові наголошував, що указ № 1203 складено так, що дозволяє віднести співробітників НКВС до контррозвідників, чиї особисті дані не підлягають розголошенню. Водночас представники ФСБ у суді стверджували, що скасування положень указу «ставить під загрозу обороноздатність держави».

Джерело: СБУ, Meduza