Голови ОДА саботують формування тероборони на місцях, заявили у Раді

Голови ОДА саботують формування тероборони в областях на тлі ймовірного вторгнення Росії в Україну. Про це під час пленарного засідання Верховної Ради 26 січня заявила нардеп від «Голосу» Соломія Бобровська.

Коли я проводила зустрічі з територіальною обороною, я була вражена. Для чого ми ухвалювали закон про національний спротив і про що він? Йдеться про територіальну оборону і про рух опору. Згідно із законом, керівник територіальної зони є очільник ОДА, а тероборони району — керівник райдержадміністрації, — вказав з трибуни парламентар.

Бобровська нагадала, що за законом, людина, яка подає керівників на добровольчі формування — є керівники громад.

У мене запитання — яка робота була зроблена з 1 січня? Відповідальність лежить не лише на Збройних силах України. Комбриги і комбати зараз оббивають пороги органів місцевого самоврядування і голів ОДА, які палець об палець не вдаряють і навіть не виділяють часу на зустрічі з військовими, щоб знайти місця на розміщення штабу. Про який захист і про яку готовність ми говоримо? — зазначила Бобровська.

Разом з тим, нардеп додала, що жодної паніки у населення перед можливою загрозою з боку РФ не повинно бути.

Те, що відбувається у Рівненській області (Бобровська родом з Рівного — ред.) для мене ганьба. Фактично (комбригам — ред.) немає де сидіти і за чим працювати, — підсумувала парламентар.

Нагадаємо, закон визначає за системою тероборони кілька функцій. Організація тероборони — це справа військових, яку вони роблять спільно з цивільною владою, органами самоврядування і громадянами. Основою системи тероборони є Сили територіальної оборони Збройних Сил України. Це окремий рід сил у складі ЗСУ, який так само як ДШВ чи ССО підпорядкований головнокомандувачу ЗСУ.

Командувач Сил тероборони — бригадний генерал Юрій Галушкін, бойовий офіцер, учасник оборони Донецького аеропорту — був призначений на посаду 1 січня першим указом президента України Володимира Зеленського у 2022 році.

Кістяк Сил тероборони — це 25 бригад (по одній в кожній області та Києві), які об'єднують понад 150 батальйонів (один на район). Також закон дозволяє створити окремі бригади у містах з населенням понад 900 тис. осіб — тобто у Харкові, Дніпрі і Одесі. Окрім цього додаткові частини можуть з’явитися у регіонах з населенням понад 2,4 млн осіб (Дніпропетровщині, Донеччині, Львівщині, Харківщині і Києві).