Як живуть собаки, які пережили війну та голод — фоторепортаж з Бородянки

До війни в Бородянці Київської області працював муніципальний притулок для собак. У перші дні російського вторгнення ворожа армія нещадно обстрілювала селище, а потім окупувала його.

З усіх населених пунктів Київщини Бородянка зруйнована найбільше. Увесь цей час тварини перебували у притулку — без їжі, води та нагляду. Попри це більшість з них вижила, пише «Бабель».

Після звільнення Бородянки волонтери та зоозахисники евакуювали собак до Києва. Зараз тварини живуть у тимчасовому притулку на столичному іподромі.

До початку повномасштабної війни у Бородянці працював муніципальний притулок для тварин. Там жили 485 собак — залишені господарями, знайдені на вулиці або бездомні. Волонтери приїздили туди раз на тиждень.

Тварини у притулку мали різні історії, тож хтось був більше соціалізованим, хтось — менше. Тому деякі собаки жили у вольєрах, іншим пощастило гуляти на вулиці.

Про те, що працівники притулку залишили його, а тварини опинилися без допомоги людей, стало відомо після звільнення Київщини з повідомлень зоозахисників. Собаки були без доступу до їжі, закриті на території притулку, а деякі у своїх вольєрах.

Коли Бородянку звільнили, у перший же день одна з наших волонтерів заїхала в притулок і побачила, що тварини вижили. Це якесь диво, бо від кінця лютого нікого там не було. Тварини не пили та не їли, — розповіли волонтери.

Ворота у притулок були зачинені, тому навряд чи хтось із людей міг підгодовувати його мешканців. Тварини, які сиділи у вольєрах, злизували конденсат, аби отримати хоч якусь воду.

Волонтери сподівалися, що з 485 собак виживуть бодай 30. Та врятуватися вдалося 263 тваринам. Тварин забирали переважно у клітках, закуплених заздалегідь, адже евакуювати собак збиралися ще в березні.

Сьогодні тварини в надійних руках волонтерів. Адаптуватися до нормального життя декому ще складно. На іподромі вони під цілодобовим наглядом, мають налагоджений режим харчування та прогулянок.

Деяким тваринам важко впоратися з агресією чи страхом. Ними професійно займаються кінологи. Іншим допомагають волонтери — заходять у вольєри, читають казки та показують мультфільми. Так тварини звикають до присутності людей та до того, що з ними безпечно.

Чимало людей приходять на іподром, щоб присвятити кілька вільних годин тваринам. Проте догляд за собаками має бути регулярним, тому волонтери приходять сюди у дві зміни: денну та нічну. На конюшні для них облаштували побут — можна ночувати та пообідати.

Скільки ще іподром буде домівкою для собак із Бородянки — поки не зрозуміло. Частина тварин досі перебувають у ветеринарних клініках та потребує допомоги.

Ще частині доведеться довго адаптуватися. Але частина — вже знайшла дім. Як в Україні, так і за кордоном, зокрема в Італії.

Джерело: «Бабель»