Кремль тягне час і готується до «повномасштабного наступу» на початку 2023 року — джерела «Медузи»

Кремль хоче виграти час і готується до «повномасштабного наступу» на початку 2023 року.

Про це розповіли джерела російського видання «Медуза», яке працює з-за кордону. Журналісти підготували матеріал, який пояснює, чому останніми тижнями представники російської влади все частіше говорять про можливі переговори з Україною чи країнами Заходу.

Наприклад, 14 жовтня голова Служби зовнішньої розвідки росії сергій наришкін заявив, що переговори можливі, але лише «за певних умов» — щоправда, умови самі він так і не назвав. На тиждень раніше, 6 жовтня, голова ради федерації валентина матвієнко запропонувала українській владі «прямо сьогодні» розпочати переговори щодо «мирного врегулювання» — але також на «умовах, які запропонує росія».

володимир путін у середині вересня висловився про переговори у схожому ключі:

Ми зробимо все для того, щоб це припинилося якнайшвидше. На жаль, лише неприємна сторона, керівництво України заявило про відмову від переговорного процесу, заявило про те, що хоче досягти своїх цілей військовим шляхом, як вони кажуть, на полі бою.

Українська сторона останнім часом неодноразово відкидала можливість переговорів із путіним. А на початку жовтня президент країни володимир зеленський підписав указ, у якому констатується «неможливість переговорів із президентом рф путіним». Цей документ було ухвалено у відповідь на «референдуми» про анексію українських територій.

Як раніше писала «Медуза», путін справді думає про можливе поновлення переговорів, які зупинилися ще навесні 2022 року. При цьому російський президент хоче, щоб росія зберегла контроль над територіями на Донбасі, і «загалом не хоче обговорювати Крим».

За словами двох джерел «Медузи», близьких до Кремля, та одного співрозмовника, близького до уряду рф, ці позиції не змінилися. Однак, за інформацією співрозмовників видання, російська влада розробила новий «тактичний варіант». Він передбачає не укладання повноцінного мирного договору, а запровадження тимчасового режиму припинення вогню. Домовитися про це, за задумом Кремля, могли б російські та українські військові без залучення перших осіб обох держав.

За словами джерел «Медузи», близьких до Кремля, ймовірно, заради цього договору російська влада готова відвести війська як мінімум із частини зайнятої території Херсонської області.

Заступник голови проросійської адміністрації Херсонської області Кирило Стремоусов уже сказав, що мешканцям «варто виїхати в інші регіони росії на безпечну відстань від бойових дій, не ускладнювати маневровність військових». А російський віце-прем'єр з будівництва Марат Хуснуллін оголосив, що уряд допомагатиме виїхати жителям підконтрольної росії території Херсонської області та надасть їм безплатне житло.

Зараз утримати Херсон дуже складно, а вихід військ з області можна зробити жестом доброї волі та кроком назустріч Україні, — пояснив один із співрозмовників «Медузи», близьких до Кремля.

За словами джерел «Медузи», зараз Кремль намагається «вплинути на західних лідерів» і президента Туреччини Реджепа Ердогана, щоб ті «переконали» Україну повернутися до переговорів із росією.

Співрозмовники «Медузи» стверджують, що у цих розмовах із лідерами інших країн російські представники наводять «простий аргумент — треба уникнути жертв серед мирного населення». Відбувається це на тлі нещодавніх масованих ракетних обстрілів українських міст, які почалися після підриву Кримського мосту та успішного контрнаступу українських військ.

Водночас джерела «Медузи» підкреслили, що путін не збирається відмовлятися від продовження війни — а можливий режим припинення вогню сподівається використовувати для підготовки до нового наступу. За його задумом, за цей час російській армії вдасться підготувати мобілізованих росіян і хоч якось компенсувати втрати в техніці. Прес-секретар президента дмитро пєсков на запитання «Медузи» не відповів.

За планом Кремля, пояснили джерела «Медузи», «новий повномасштабний наступ» може розпочатися приблизно у лютому-березні 2023 року. Раніше за такою тактикою діяла українська армія, яка спочатку кілька місяців готувала мобілізованих, а потім з їх допомогою провела успішний контрнаступ у Харківській та Херсонській областях.