Європейським компаніям не вистачає вибухівки, щоб виробляти більше боєприпасів для України — ЗМІ

Дефіцит вибухових речовин, що утворився, гальмує намагання Європи виробляти зброю для України.

Про це йдеться у статті видання Financial Times.

За інформацією джерел видання серед представників галузі, така ситуація може затримати зусилля з нарощування виробництва снарядів на цілих три роки.

За словами чиновників і виробників, дефіцит пороху, пластичних вибухових речовин і тротилу призвів до того, що промисловість не в змозі швидко виконати очікувані замовлення ЄС для України, незалежно від того, скільки грошей буде кинуто на вирішення цієї проблеми, — зазначається у статті.

Крім того, російське вторгнення в Україну сильно оголило недостатні запаси озброєнь в Європі і слабкі внутрішні виробничі потужності, виснажені десятиліттями недоінвестування, наголошує видання.

Фундаментальна проблема полягає в тому, що європейська оборонна промисловість не в найкращій формі для широкомасштабного військового виробництва, — заявило джерело видання серед німецьких чиновників.

Зазначається, що Європа намагається задовольнити військові потреби України, вливаючи гроші в оборонний сектор, зокрема, для заохочення розширення виробництва 155-мм артилерії та снарядів. Проте виробники, керівники галузі та чиновники ЄС попереджають, що збільшення попиту може лише підштовхнути ціни, які вже підскочили на 20% за останній рік.

Дуже важко збільшити виробництво артилерійських боєприпасів, особливо важких, великокаліберних, за короткий час, — наголошує голова Асоціації оборонної і безпекової промисловості Чехії Їржі Гінек. — Побудувати новий артилерійський завод дуже просто, але як виробляти більше артилерійських снарядів без сировини?

Представники оборонної промисловості стверджують, що Європа має обмежені запаси вибухових речовин, таких як порох, тротил і нітроцелюлоза, які необхідні для виробництва снарядів.

Вузькі місця в наших потужностях — це здебільшого (вибухові — ред.) порохи, яких не вистачає по всій Європі, — розповіло одне з джерел видання.

Так, цього тижня уряд Румунії заявив, що веде переговори з американськими і південнокорейськими компаніями про будівництво порохового заводу в країні. Останній такий завод був закритий у 2004 році.

Неможливо за короткий час збільшити (виробництво — ред.) нітроцелюлози. В Європі немає важливих виробників сировини, яка нам потрібна, — наголошує Гінек, маючи на увазі основний інгредієнт пороху. — Якщо я хочу збільшити виробництво пороху, мені потрібно, мабуть, три роки.

Зокрема, виданню стало відомо про такі труднощі виробників:

• один з найбільших в Європі постачальників вибухових речовин для заводів з виробництва боєприпасів чеська державна компанія Explosia повідомила, що її виробництво пропелентів, які використовуються в 155-мм артилерії, «працює на повну потужність» і не буде збільшуватися до 2026 року попри здійснювані інвестиції;
• навіть чиновники ЄС, які виступали за пакети фінансових стимулів, в приватних розмовах визнають, що європейські виробники артилерії дали їм зрозуміти, що збільшення обсягів виробництва буде нелегким завданням;
• Fábrica Municiones de Granada (FMG), один з двох іспанських виробників 155-мм артилерії, працює на повну потужність з жовтня минулого року, виробляючи снаряди для торгової компанії, яка продає їх Україні. Але гендиректор FMG Антоніо Каро заявив, що розширення виробництва зайняло чотири-п'ять місяців через труднощі з отриманням основних матеріалів і компонентів;
• основна проблема — відсутність додаткових обсягів первинних матеріалів. Постачання боєприпасів є дуже напруженим у всьому світі, тому що всі заводи завантажені на 100%. Зокрема, повністю завантажені європейські заводи з виробництва тротилу і нітроцелюлози й виробники змушені шукати необхідні матеріали в Індії, Кореї та інших країнах;
• вартість основних матеріалів «подвоїлася, а в деяких випадках потроїлася», стверджують виробники. Таке зростання і сплеск попиту також призвели до підвищення цін на боєприпаси, хоча це зростання було менш помітним — приблизно на 20% за час повномасштабного російського вторгнення.

Джерело: Financial Times