Чіпи, верстати та айфони — викрили схему завезення до росії підсанкційних товарів на сотні мільйонів доларів

Розпочавши війну в Україні, росія потрапила під шквал санкцій США та ЄС. Відразу після війни здавалося, що російська промисловість, зокрема військова, і бізнес залишаться без критично важливих імпортних технологій. А європейські та американські товари пропадуть із полиць магазинів. Але цього не сталося.

Розслідування російського опозиційного проєкту «Верстка» стверджує, що до росії та далі продовжують потрапляти практично всі підсанкційні товари на сотні мільйонів доларів.

Журналістське розслідування базується на закритих даних російської митниці та спілкуванні з обізнаними співрозмовниками — логістами, експедиторами, підприємцями, які знають про схеми постачання підсанкційних товарів.

Журналісти з’ясували, що лише за перше півріччя 2023 року до росії ввезли підсанкційні мікросхеми, вироблені на Заході, загальною вартістю понад 502 млн дол. Ці компоненти використовуються для виробництва ракет та іншої зброї.

Також до рф завезли численне обладнання, що використовується російським військово-промисловим комплексом, обладнання для цивільної авіації щонайменш на 171 млн дол., iPhone на 389 млн дол.

Процесори з-під прилавка

Товари подвійного призначення під санкції потрапили першими. Російська оборонна промисловість критично залежить від закордонних мікрочипів та мікропроцесорів. Наприклад, у крилатій стратегічній ракеті Х-101, яку виробляє МКБ «Райдуга», що входить до корпорації «Тактичне ракетне озброєння», і є однією з найсучасніших ракет на озброєнні в росії, є процесор Intel, чіпи Xilinx і Texas Instruments, трансівер Analog Devices Inc.

Всі ці компоненти безперешкодно надходять до Росії аж до поточного моменту. За останні півроку російська влада розмитнила компоненти американських Analog Devices Inc. на суму більш як 98 млн дол., Xilinx — більш ніж 75 млн дол., Microchip Technology — більш як 42 млн дол., Texas Instruments — не менше 38 млн дол., а також Infineon, найбільшого в Німеччині виробника напівпровідників.

Ще у росію ввезли продукції Marvell (виробник чіпів) на суму понад 11 мільйонів доларів, Cypress Semiconductor — більш як 3,8 млн дол. і Atmel — понад 2,7 млн дол.

Крім того, до Росії ввезли продукцію американських Intel та AMD, у тому числі мікропроцесори, на суму понад 169 млн дол. та 35 млн дол. відповідно. Практично вся західна електроніка вирушає до росії через Китай та Гонконг.

Наприклад, топ-3 найбільших відправників компонентів Intel: Time art international limited (відправила майже на 40 млн дол.), Union Tech Inc. Limited (відправила на більш ніж 17 млн дол.) та Dexp International Limited (направила на майже 15 млн дол.). Усе це гонконзькі компанії.

Не тільки чіпи

Але чіпи не єдиний вид забороненої продукції, гостро необхідний російському ВПК. Санкції стосуються сотень важливих для російської оборонної промисловості позицій. У тому числі верстатів.

У розслідуванні повідомляється, що компанія «Уніматик» з початку цього року безперешкодно ввезла до росії верстати італійської O. M. V. та німецької Arinstein на суму не менше 5 млн дол. Причому в деяких випадках відправником була сама компанія-виробник. Так, у травні «Уніматик» привіз фрезерні верстати. Їх відправила з Італії сама O. M. V. Officine, попри те, що саме цей вид продукції ще й перебуває під експортним контролем Євросоюзу. А одним з основних держзамовників «Уніматика» є Завод № 9 — провідний у Росії виробник танкових гармат. У випадку ж з німецькими верстатами Arinstein, відправляла їх з Китаю гонконзька Arclm International Trading Co., Limited.

Ввозяться і простіші деталі озброєння. Наприклад, ТОВ «Поінтер» завезло до росії у 2023 році 52,4 тисячі оптичних прицілів виробництва Китаю, США та Японії на 9 мільйонів доларів. Компанія співпрацює із російськими силовими відомствами. Зокрема, 2021 року вона постачала для Федеральної служби охорони збройові розхідники. Ще один імпортер — «СітіІмпекс» — завіз 150 китайських тепловізорів на 1 мільйон доларів.

Найбільше постачання тепловізійних прицілів провели ТОВ «АРТ-ЕЛВ» 15 728 штук на суму в 13,5 мільйонів доларів, де вартість склала від 40 до 740 тисяч рублів за одиницю. Ця оптова компанія займається імпортом до росії китайського виробника тепловізорів Yantai Iray.

Чому літаки в росії продовжать справно літати

Громадянська авіація в росії стала однією з найбільш постраждалих від санкцій галузей. Російські авіакомпанії втратили закордонні маршрути, лізинг та технічне обслуговування, нові іноземні літаки, страхові інструменти.

Наприкінці минулого року Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO), що входить до структури ООН, позначила Росію «червоним прапорцем» через можливі проблеми з безпекою польотів. Окрім росії, «червоний прапорець» є лише у Бутану, Ліберії та Конго.

Але, схоже, російським авіакомпаніям вдалося вирішити найбільш критичну проблему — брак запчастин. Паралельний імпорт, як показали митні дані, дає змогу ввозити будь-які деталі.

За підрахунками «Верстки», чотири найбільші авіакомпанії росії — «Аерофлот», S7, «Перемога» і «росія» — з початку цього року ввезли в країну запчастини для літаків на 47 мільйонів доларів, 35 мільйонів доларів, 13 млн дол. і 15 млн дол. відповідно. Майже всі складники від західних виробників. Наприклад, «Аерофлот» привіз у країну запчастини від американських компаній Honeywell на 7,5 млн дол., Woodward на 4,5 млн та Boeing на 2,5 млн, а також французької Safran Nacelles на 4,5 млн дол.

Дочірня компанія S7 «Глобус» у березні цього року ввезла до росії цілий турбореактивний двигун, який використовує сімейство літаків Airbus А319/А320/A321. Виробляє такі двигуни франко-американський концерт CFM International. Вартість одного двигуна — від 7,5 млн дол. Надіслала його китайська DLA (GZ) Technology Co., Ltd. На сайті компанії написано, що вона займається «ремонтом» та «постачанням» літаків та запчастин, а також є «лідером у галузі утилізації та відновлення списаних літаків у Китаї». При цьому половина розділів сайту відсутня.

У тому ж місяці S7 ввезла до росії двигун для пасажирського Embraer E170, вироблений американською General Electric. Коштує близько 4,4 млн. Цього разу двигун відправила вже компанія Desert sun supply, зареєстрована в ОАЕ.

«Перемога» у січні цього року ввезла дві партії невоєнної радіолокаційної апаратури виробництва Honeywell на суму понад 580 тис. дол. Відправником обидва рази виступила вірменська компанія A Trade service. А сам товар прилітав з ОАЕ. Усього «Перемога» ввезла з початку цього року запчастин Honeywell на суму понад 3,5 млн, а Rockwell Collins Inc та Boeing на суму понад 2 млн дол.

Авіакомпанія «Росія» тільки запчастин Honeywell ввезла на суму понад 6 мільйонів доларів. Наприклад, у лютому компанія отримала партію приладів для вимірювання тиску вартістю дорожче 1,2 млн дол. Відправляла їх китайська Yunnan Rongjin agriculture Сhina products.

Не всі авіакомпанії замовляють запчастини безпосередньо. Іноді їм це роблять інші. Наприклад, із запровадженням санкцій різко вгору пішли справи у невеликої компанії «Протектор». Лише 2022 року її виручка зросла на 1000%. З 2023 року вона ввезла авіаційних запчастин на суму не менше 61 мільйона доларів — зокрема шість літакових двигунів для Boeing 767 і Boeing 737 і Airbus A320, вартість яких варіюється від 1,9 мільйона до 10 мільйонів доларів. Виробники — CFM і General Electric.

Відправляли двигуни дві еміратські компанії Desert sun supply (вона ж постачає запчастини для S7) та Jam jum supply. Крім того, «Протектор» привезла два вертолітні двигуни — для французького вертольота AS 350 «Екюрей». Їх відправляла тайська KHWA wang parts. Виробник-французька Turbomeca.

Як працює підсанкційний імпорт

У найпростішому вигляді майже будь-яка схема з постачання росію санкційних товарів виглядає так.

У третій країні реєструється компанія, розповіли «Верстці» кілька людей, які займаються паралельним імпортом.

Потім ця компанія або викуповує на ринку потрібний товар, або сама замовляє його безпосередньо у виробника і ставить його на реекспорт в росію.

Реєструють такі компанії, як росіяни, так і іноземці. Але варіант з іноземцем-засновником, надійніший, бо деякі постачальники за цим стежать, розповіли «Верстці» кілька людей, які займаються паралельним імпортом.

Бізнесмени, які працюють на реекспорт, воліють реєструвати компанії-посередники в нейтральній країні з великою економікою та активною міжнародною торгівлею. Наприклад, у Китаї чи Туреччині. Країни вибираються імпортерами виходячи з того, який товар і скільки вони збираються привезти. Так, для електроніки найчастіше використовуються Китай та Гонконг.

Для частини поставок активно використовуються ОАЕ та країни колишнього Радянського Союзу, зокрема Казахстан, Киргизія, Вірменія та Узбекистан. У кожній країні є свої особливості, стверджують бізнесмени, з якими поговорила «Верстка».

Наприклад, у випадку з Вірменією, якщо партія велика та її недоцільно везти літаком, то її відправляють суходолом до Ірану. А далі кораблями через Каспійське море везуть до порту Астрахані. Такий складний маршрут виникає тому, що сухопутного кордону у Вірменії з росією немає. А в Грузії можуть виникнути проблеми із транзитом санкційних товарів.

Частина товарів до росії потрапляє за допомогою малого бізнесу невеликими партіями.