Нацбанк вдруге у 2024 році знизив облікову ставку

Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 14,5% до рівня 13,5% річних з 26 квітня 2024 року.

Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу з монетарної політики.

Ураховуючи послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску, а також зниження ризиків для надходження міжнародної фінансової підтримки, Національний банк продовжує цикл пом’якшення процентної політики. Це дасть змогу підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності, — повідомив Пишний.

Разом зі зниженням облікової ставки також на 1% зменшуються розміри ставок за депозитними сертифікатами овернайт і тримісячними депозитними сертифікатами — до 13,5% та 16,5% відповідно.

Крім того, НБУ з 25 квітня суттєвіше знижує ставки за кредитами рефінансування — на 2 в. п. до 17,5%. В умовах циклу пом’якшення процентної політики зменшується доцільність зберігати суттєву різницю між ставкою за кредитами рефінансування та обліковою ставкою.

Раніше у березні регулятор зменшив ставку на 0,5% до 14,5%. 25 січня правління НБУ ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних, а 14 грудня 2023 року — зменшило її з 16 до 15%.

Зміна облікової ставки є важливим сигналом для визначення банками процентних ставок за вкладами та позиками. Чим вище ключова ставка, тим дорожче кредити та депозити в нацвалюті.

Максимальна облікова ставка в Україні становила 300% (жовтень-грудень 1994), а мінімальна 6% (червень 2020 — березень 2021).

Прогнози і ризики від НБУ

Пишний сьогодні відзначив уповільнення інфляції з 4,3% у лютому до 3,2% у березні. А також заявив про покращення інфляційного прогнозу НБУ на 2024 рік з 8,6 до 8,2%. Але при цьому НБУ погіршив свій прогноз щодо ВВП на 2024 рік з 3,6% до 3,0% через атаки росії не енергетику та інші інфраструктурні об'єкти.

Пишний назвав такі актуальні військові ризики для економіки:

• Виникнення додаткових бюджетних потреб підтримки обороноздатності чи покриття значних дефіцитів, зокрема, в енергетичній сфері.
• Суттєві пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність та тисне на ціни.
• Продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт та дорожчатиме імпорт.
• Поглиблення негативних міграційних тенденцій.
• Загострення ситуації на Близькому Сході, що, зокрема, збільшує для світової економіки ризики можливих перебоїв у постачанні енергоресурсів та їх подорожчанні.