Україна і Польща домовилися про ексгумацію жертв Волинської трагедії

У Варшаві говорили, що вирішення історичних суперечок буде однією з обов’язкових умов вступу України в ЄС. Раніше Український інститут національної пам’яті заявив, що планує включити роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, реагуючи на відповідні запити з боку громадян Польщі.

У травні 2025 року у Польщі відбудуться вибори президента.

Історія питання

Події на Волині у 1943 році — одна з найбільш трагічних сторінок історії українсько-польських відносин. Тоді УПА протидіяла Армії Крайовій, що спричинило жертви серед цивільних — як поляків, так і українців. Історики досі сперечаються скільки точно людей тоді загинуло: за даними Українського інституту національної памʼяті, встановлено імена близько 30 тисяч польських жертв та близько 10 тисяч українських. Відповідна польська інституція каже про 100 тисяч поляків, вбитих на Волині та у південно-східних воєводствах тодішньої Польщі (нині це Рівненщина, Тернопільщина і Волинь).

В УІНП пояснюють, що це протистояння на етнічному ґрунті «було підігріте нацистським та комуністичним режимами», а також йому сприяла «дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої входили західноукраїнські землі, щодо українців, які прагнули побудови незалежної держави».

11 липня 1943 року загони УПА атакували близько сотні сіл на Волині, де переважало польське населення. Поляки називають ті події «Кривавою неділею». Українські історики та Інститут національної памʼяті говорять про них, як про «трагедію». Але найбільше суперечок зараз викликають не формулювання, а ідея про ексгумацію.

Тож формальна заборона на ексгумацію все ще діє. Її скасують щойно поляки відновлять таблицю у відповідному вигляді, кажуть в УІНП.