ВС зробив висновок щодо позовів про відшкодування моральної шкоди, завданої поданням апеляції в іншій справі

Позов про відшкодування моральної шкоди, завданої поданням апеляційної скарги в іншій справі, не підлягає розгляду в судах.

Незгода позивача з апеляційною скаргою повинна бути висловлена в процесуальний спосіб, тобто під час розгляду судом безпосередньо тієї справи, у межах якої така апеляційна скарга подана. Не відповідає завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі.

Такий висновок зробив Верховний суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.

Позивачка вказувала, що відповідач незаконно й передчасно подав апеляційну скаргу в іншій справі з порушеннями норм законодавства, зокрема без наявності в нього повного тексту постанови, яка оскаржується. Зазначала, що порушено її цивільні права та завдано їй моральної шкоди.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки незгода позивачки з апеляційною скаргою повинна бути висловлена у процесуальний спосіб, тобто відповідно до норм процесуального законодавства під час розгляду судом безпосередньо тієї справи, у межах якої така апеляційна скарга подана.

Об'єднана палата Касаційного цивільного суду ВС залишила судові рішення без змін, відступивши від правових висновків у подібній справі, зробивши такі висновки про застосування норм права.

Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення в судовому рішенні обставин, які не потрібно було б надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого в такому провадженні, неналежним або недопустимим. Такі позови не підлягають судовому розгляду.

Приписи закону «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати.