Що спричиняє потужні сонячні спалахи, встановили учені (ФОТО, ВІДЕО)

Потужні спалахи на Сонці виникають через слабкі збурення, які за лічені хвилини перетворюються на розбурхану стихію: подібно до снігової лавини в горах, що починається зі жменьки снігу.

Це виявив космічний апарат Європейського космічного агентства (ESA) Solar Orbiter, який завдяки зближенню із Сонцем 30 вересня 2024 року зміг зазирнути в саме «серце» такого спалаху, повідомляє прес-служба ESA.

Сонячні спалахи — це гігантські викиди енергії, що накопичується у «заплутаних» магнітних полях. Коли лінії цих полів розриваються та перез'єднуються, плазма нагрівається до мільйонів градусів і розлітається в космос. Найпотужніші з них здатні спричиняти геомагнітні бурі на Землі, виводячи з ладу радіозв’язок та електромережі.

Інструменти апарата Solar Orbiter фіксували зміни кожні дві секунди, дозволивши вченим побачити підготовку до вибуху тривалістю 40 хвилин.

Спостереження показали, що спалах не є поодиноким актом:

• cпочатку з’являються нові магнітні нитки, які скручуються, наче мотузки;
• коли система втрачає стабільність, ці нитки рвуться, провокуючи ланцюгову реакцію сусідніх ділянок.

Ми були вражені тим, як великий спалах живиться серією дрібних подій перез'єднання, що миттєво поширюються у просторі, — зазначає провідний автор дослідження Прадіп Чітта з Інституту Макса Планка (MPS).

Дослідники зафіксували, як під час каскаду частинки прискорювалися до 40−50% швидкості світла (майже 540 млн км/год). Цей процес супроводжувався унікальним явищем — «дощем» із плазмових згустків, який тривав навіть після того, як основний спалах стих.

Раніше вчені вже пропонували просту лавинну модель, щоб пояснити колективну поведінку сотень тисяч спалахів на Сонці та інших зірках, але не було зрозуміло, чи можна один великий спалах описати лавиною.

Цей результат показує саме те, що спалах не обов’язково є одним цілісним виверженням, але може бути каскадом взаємодіючих подій, — наголошується у статті.

За словами учених розуміння механізму цієї «магнітної лавини» критично важливе для прогнозування космічної погоди — прискорені частинки можуть вийти в міжпланетний простір і становити радіаційну небезпеку для супутників, астронавтів і навіть для техніки на Землі. Це відкриття кидає виклик існуючим теоріям і відкриває нові деталі щодо природи нашого денного світила.